Саміт у Копенгагені: головна тема — дрони і війна в Україні

Данія посилила охорону саміту, тоді як ЄС готується ухвалити стратегічні рішення з безпеки.

0
28
Саміт європейсььких лідерів у Копенгагені
Саміт в Данії після загрози дронів. Фото: PAP/EPA/LISELOTTE SABROE

Європейські лідери зібралися на саміт у Копенгагені після інцидентів із дронами

Копенгаген, Данія — Європейські політики цього тижня зібралися на кілька самітів у столиці Данії, головною темою яких стали питання безпеки, посилення оборони та підтримка України. Це відбувається на тлі серії таємничих порушень повітряного простору, пов’язаних із безпілотними апаратами.


Інциденти з дроном: тло ситуації

  • Протягом останніх днів у Данії було зафіксовано кілька випадків проникнення безпілотників над цивільними аеропортами та військовими об’єктами. Зокрема, один із інцидентів призвів до тимчасового закриття Копенгагенського аеропорту на кілька годин.

  • У відповідь датська влада ввела тимчасову заборону на польоти цивільних дронів з понеділка по п’ятницю, аби уникнути плутанини між легальними і потенційно ворожими безпілотниками під час проведення заходів.

  • Швеція, у свою чергу, направила до Данії системи протидії БпЛА й радари на підтримку безпеки саміту.

  • У межах підготовки до зустрічей у країну також надійшла допомога від інших європейських країн та союзників.


Стратегічні рішення: «стіна дронів» та фінансування України

На порядку денному саміту — кілька ключових пропозицій:

  • Проєкт «drone wall» (стіна дронів). Йдеться про створення мережі сенсорів, радарів та оборонних засобів, здатних виявляти, відстежувати й нейтралізовувати ворожі БпЛА, що порушують повітряний простір Європи.

  • Фінансування України через заморожені російські активи. Єврокомісія запропонувала використати частину цих коштів для створення «Reparation Loan» обсягом 140 млрд євро — позики, яку Україна поверне у разі, якщо РФ сплатить репарації.

  • Обговорення можливості поступового припинення імпорту російського зрідженого газу до 2027 року.


Реакції та настрої

  • Прем’єр-міністерка Данії Мете Фредеріксен попередила, що гібридна війна — це лише початок складної кампанії, і Європа має діяти швидко.

  • Латвійські, естонські та інші країни Балтії, а також Польща й Україна вказують на потенціал маневру відволікання: Росія може використовувати такі інциденти, щоб знизити увагу Заходу до України та посіяти внутрішні суперечки.


Підсумок і значення

Цей саміт у Копенгагені носить не лише символічне, але й практичне значення: він може стати майданчиком для ухвалення рішень, які кардинально змінять підходи ЄС до безпеки повітряного простору та взаємодії з Україною в умовах гібридної війни.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я