В Україні з жовтня збільшується держконтроль за банківськими переказами громадян

0
30

Уряд і фінансові регулятори анонсували посилення моніторингу безготівкових операцій. Нові підходи мають на меті протидію шахрайству, відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також кращу аналітику ризикових транзакцій у воєнних умовах.

Що змінюється

  • Розширюється коло операцій, що підлягають автоматичному моніторингу. Банки та платіжні сервіси отримують оновлені сценарії виявлення підозрілих операцій — серійні перекази на пов’язані рахунки, дроблення сум, нетипова активність у нічний час тощо.

  • Посилюється ідентифікація та верифікація клієнтів. Для окремих операцій банки можуть запитувати додаткові дані (джерело походження коштів, підтвердні документи).

  • Акцент на ризик-орієнтований підхід. Фінансові установи частіше застосовуватимуть поглиблену перевірку для клієнтів і операцій із підвищеним ризиком (великі обсяги, часті міжнародні перекази, нетипові схеми).

  • Швидший обмін інформацією між установами та державними органами. Це має скоротити час реагування на шахрайські дії.

Кого це стосується

  • Фізичних осіб, які регулярно здійснюють великі або нетипові для себе операції.

  • ФОП та компаній із активними розрахунками, транскордонними платежами, роботою з готівкою.

  • Платіжних сервісів і банків — на них покладаються додаткові вимоги до внутрішнього контролю.

Важливо розуміти

  • Повсякденні платежі громадян у межах звичних сум не блокуватимуться. Моніторинг працює за принципом ризиків: увага до операцій, що відхиляються від «профілю» клієнта або мають ознаки схеми.

  • Запити від банку — стандартна процедура. Якщо установа просить підтвердити джерело коштів чи мету платежу, це не означає порушення — радше частина оновлених правил комплаєнсу.

Що робити клієнтам

  • Планувати великі платежі заздалегідь і мати під рукою підтвердні документи (договір, рахунок, інвойс, довідка про доходи).

  • Не дробити свідомо суми та не використовувати «ланцюжки» рахунків — це лише привертає увагу моніторингу.

  • Оновити дані у банку (контакти, КВЕДи для ФОП, відомості про бенефіціарів для юросіб).

  • Перевіряти призначення платежу — чітко і коректно вказувати мету операції.

Чому це впроваджується

  • Зростання кількості кіберзлочинів та схем відмивання коштів у воєнний час.

  • Необхідність відповідати європейським стандартам фінмоніторингу та вимогам FATF.

  • Захист клієнтів і стабільність фінансової системи.

Перспектива

Банки прогнозують короткострокове зростання кількості уточнень по окремих платежах, але після «навчання» моделей та звикання клієнтів до процедур процес має стабілізуватися. Регулятори очікують зменшення шахрайських операцій і підвищення прозорості розрахунків.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я