Швейцарська Федеральна розвідувальна служба після багаторічного тиску істориків погодилася надати доступ до засекречених документів про одного з найвідоміших нацистських злочинців — Йозефа Менгеле. Архіви залишалися закритими десятиліттями через міркування «національної безпеки», а також захисту родичів фігурантів справи. Водночас дослідники припускають, що документи можуть містити інформацію про перебування Менгеле у Швейцарії вже після оголошення міжнародного ордера на його арешт.
Хто такий Йозеф Менгеле
Йозеф Менгеле був лікарем у підрозділах Waffen-SS та служив у концтаборі Аушвіц-Біркенау в окупованій Польщі. Саме він проводив селекцію в’язнів, відправляючи тисячі людей до газових камер. За оцінками істориків, у таборі загинули близько 1,1 мільйона людей, переважно євреїв.
Через жорстокі медичні експерименти над дітьми та близнюками Менгеле отримав прізвисько «Ангел смерті». Після війни він уникнув покарання, змінивши особу та використавши документи Червоного Хреста для втечі до Південної Америки.
Чому архіви Швейцарії викликають інтерес
Офіційно вважалося, що після втечі у 1949 році Менгеле проживав у країнах Південної Америки. Однак історики давно підозрювали, що він міг повернутися до Європи, зокрема до Швейцарії.
Швейцарська дослідниця Регула Бохслер під час роботи з архівами виявила, що у 1961 році австрійська розвідка попереджала швейцарську владу про можливу присутність Менгеле на території країни під вигаданим ім’ям.
Додаткові підозри викликала й поведінка родини Менгеле. Його дружина орендувала квартиру у Цюриху та подала заявку на постійне проживання. За словами істориків, житло знаходилося неподалік міжнародного аеропорту, що могло бути зручним для таємних поїздок.
Поліція стежила за родиною Менгеле
Історики отримали доступ до поліцейських документів Цюриха, які підтверджують, що квартира перебувала під спостереженням швейцарської поліції. У звітах навіть згадувався невідомий чоловік, якого бачили разом із дружиною Менгеле.
Проте досі не встановлено, чи був це сам Йозеф Менгеле.
Доступ до федеральних архівів залишався закритим до 2071 року. Влада пояснювала це необхідністю захисту державних інтересів та конфіденційної інформації про іноземні спецслужби.
Історики домоглися перегляду рішення
У 2025 році історик Жерар Веттштайн повторно звернувся із запитом про відкриття архівів. Після відмови він подав до суду та організував збір коштів на юридичну боротьбу. За кілька днів вдалося зібрати понад 18 тисяч швейцарських франків.
Після цього Федеральна розвідувальна служба Швейцарії несподівано погодилася надати доступ до документів, хоча й заявила, що остаточні умови доступу ще не визначені.
Історики побоюються, що значна частина матеріалів може бути засекречена або заретушована.
Чому справа Менгеле досі викликає суперечки
На думку істориків, історія із засекреченими файлами стосується не лише самого Менгеле, а й ролі Швейцарії під час та після Другої світової війни.
Країну вже неодноразово критикували за співпрацю швейцарських банків із нацистами та відмову приймати єврейських біженців у роки Голокосту.
Історик Якоб Таннер вважає, що тривале засекречення архівів лише підігрівало теорії змови та створювало враження, ніби влада приховує незручні факти.
Менгеле так і не постав перед судом
Йозеф Менгеле ніколи не був заарештований і не поніс покарання за свої злочини. Він прожив десятиліття у Бразилії під чужим ім’ям та помер у 1979 році.
Лише у 1992 році ДНК-експертиза остаточно підтвердила, що ексгумоване тіло належало саме Менгеле.
Втім, питання про те, чи перебував він у Швейцарії після війни та чи знала про це місцева влада, досі залишається відкритим.
