В Енергоатомі викрили масштабну корупційну схему, яка призвела до розкрадання 170 млн грн під час будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції. До справи причетні власник кількох компаній та колишній керівник відділу «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом». Компанія-підрядник, що виконувала роботи, систематично порушувала строки і перебувала у процедурі банкрутства.
- Викрито корупційну схему в Енергоатомі на 170 млн грн.
- Збитки пов’язані з будівництвом Ташлицької гідроакумулювальної електростанції.
- Компанія-підрядник перебувала у процесі банкрутства і зривала строки.
- Закупівлю системи управління здійснили через підконтрольну іноземну фірму.
Деталі справи про розкрадання в Енергоатомі
Під час будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції викрили корупційну схему, пов’язану з розкраданням 170 млн грн. Власник кількох компаній організував механізм, за яким закупівля системи управління відбувалася через підконтрольну іноземну фірму з істотним завищенням вартості.
Екскерівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» ДП НАЕК «Енергоатом» фігурує серед підозрюваних у справі. Його роль полягала в координації дій із підрядною компанією та оформленні додаткових угод, що змінювали обсяг і перелік робіт.
Проблеми з підрядником і зрив строків
Компанія-підрядник, яка виконувала роботи на об’єкті, знаходилася у процесі банкрутства. Вона систематично порушувала встановлені строки виконання, що негативно позначалося на темпах будівництва гідроакумулювальної станції.
Додаткові угоди з підрядником постійно укладалися, змінюючи обсяги робіт і суму контрактів. Це створювало можливості для маніпуляцій і штучного завищення вартості робіт.
Наслідки для критичної інфраструктури України
Ташлицька гідроакумулювальна електростанція є об’єктом критичної інфраструктури, важливим для енергетичної безпеки країни. Корупційні дії на цьому об’єкті можуть призвести до затримок у введенні станції в експлуатацію та підвищення вартості проєкту.
Викриття схеми є важливим кроком у боротьбі з корупцією у державних підприємствах, що працюють у сфері енергетики. Це також сигнал для інших структур про необхідність посилення контролю за закупівлями та виконанням державних проєктів.
