Масові арешти у «справі Гаюна»
Правозахисний центр «Вясна» повідомив про щонайменше 88 затриманих білорусів у межах так званої «справи Гаюна» — кримінального провадження, відкритого проти громадян, які могли бути пов’язані з діяльністю незалежного моніторингового каналу «Білоруський Гаюн».
Цей Telegram-канал із перших днів повномасштабного вторгнення рф до України збирав і публікував дані про пересування російських військ, авіації, техніки та логістики на території Білорусі.
За даними правозахисників, більшість затримань відбулися у Гомельській області, але арешти тривають і в інших регіонах країни.
Що відомо про «Білоруський Гаюн»
Проєкт «Білоруський Гаюн» став відомим у 2022 році завдяки своїм публікаціям про запуски ракет із території Білорусі, переміщення колон техніки та підготовку російських військ. Канал здобув широку міжнародну увагу як одне з небагатьох незалежних джерел інформації зсередини країни, де режим Лукашенка повністю контролює медійний простір.
Попри анонімність авторів, білоруські спецслужби неодноразово заявляли про «пошук адміністраторів» і звинувачували проєкт у «екстремістській діяльності».
Правозахисники: кількість затриманих може зрости
Аналітики центру «Вясна» зазначають, що реальна кількість затриманих може бути значно більшою, оскільки хвиля арештів продовжується.
За їхніми прогнозами, загальна кількість фігурантів «справи Гаюна» може перевищити тисячу осіб.
«Масові затримання носять політичний характер. Людей переслідують за доступ до незалежної інформації та спроби ділитися фактами про російські війська», — заявили у «Вясні».
Міжнародна реакція
Білоруські правозахисники вже звернулися до ООН та ОБСЄ із проханням засудити нову хвилю репресій. Європейські дипломати наголошують, що арешти у «справі Гаюна» можуть стати однією з наймасштабніших репресій у Білорусі після протестів 2020 року.
Українська сторона також висловила підтримку білорусам, які протистоять колабораціонізму режиму Лукашенка з Росією.
