Міська рада Сопота першою в Польщі ухвалила офіційну резолюцію з рішучим протестом проти зростання антиукраїнських настроїв, ксенофобії та мови ненависті. У документі зазначено, що деякі політики заради виборчих вигод руйнують польсько-українські взаємини, що, на думку міськради, шкодить національним інтересам Польщі.
Коротко про головне
- Сопот першим у Польщі ухвалив таку офіційну резолюцію.
- Документ засуджує антиукраїнські настрої, ксенофобію та мову ненависті.
- Міськрада застерегла від політизації польсько-українських відносин.
- Підтримка прийняття біженців у Польщі знизилася до 48%.
- Сопот фінансує мовні інтеграційні заняття для українських дітей.
Що заявила міська рада
У резолюції міська рада висловила тривогу через те, що деякі політики, як сказано в документі, задля «миттєвих аплодисментів і виборчих бонусів» обирають руйнування польсько-українських взаємин.
«Це короткозорі дії, які завдають шкоди національним інтересам Польщі», — зазначено в резолюції. Також у документі нагадали вислів Єжи Ґедройця: «Немає вільної Польщі без вільної України».
Резолюція прямо спрямована проти зростання антиукраїнських настроїв, ксенофобії та мови ненависті. Даних про результати голосування, дату засідання та ініціаторів документа у відкритих джерелах немає.
Суспільні настрої та суперечки про допомогу
Рішення Сопота з’явилося в період помітної зміни ставлення до прийняття українських біженців. За опитуванням CBOS, оприлюдненим у січні 2026 року, 48% респондентів підтримували їхнє прийняття, тоді як 46% були проти. На початку повномасштабного вторгнення Росії цей показник підтримки сягав 94%.
Водночас ці цифри не дають підстав ототожнювати критичне ставлення до правил допомоги з ксенофобією. В опитуванні CBOS восени 2025 року 58% поляків підтримали надання виплат на дітей і безкоштовної медицини українцям, які працюють та сплачують податки; ще 25% пов’язували це зі статусом біженця.
Дискусія відбувається і на тлі зміни правил державної підтримки. Від 5 березня 2026 року Польща переглянула частину спеціальних механізмів для громадян України. Особи з PESEL UKR можуть легально перебувати в країні до 4 березня 2027 року.
Інтеграція як місцева політика
Резолюцію можна розглядати у зв’язку з уже наявними практиками Сопота щодо українських мешканців. Місто фінансує інтеграційні мовні заняття для дітей з України віком від 6 до 10 років, які живуть у місті; проєкт реалізують разом із громадськими організаціями.
Сопот також підтримує партнерські відносини з Білгородом-Дністровським. У 2024 році місто приймало делегацію партнера для обміну досвідом із реабілітаційної інфраструктури та залучення зовнішнього фінансування.
Наявність таких програм і контактів свідчить, що резолюція узгоджується з попередніми місцевими ініціативами, пов’язаними з Україною.
Висока присутність українців і ризик ворожих наративів
Станом на 31 травня 2026 року тимчасовий захист у Польщі мали 967 505 людей, які виїхали з України через війну. Це становило 22,1% усіх отримувачів такого статусу в Європейському Союзі.
Паралельно проблема мови ненависті виходить за межі польсько-української теми. У травневому опитуванні, проведеному на замовлення польської Національної ради з питань телерадіомовлення, 78% респондентів повідомили, що особисто стикалися з нею у медіа, а 93% назвали онлайн-ненависть значною соціальною проблемою.
За даними дослідницького матеріалу Humanitarian Observatory, до 2024 року в польськомовному онлайн-просторі виявили майже 327 тисяч антиукраїнських дописів. Цей показник описує масштаб онлайн-контенту, а не кількість злочинів чи нападів. У таких умовах заява Сопота може бути локальним політичним сигналом проти перетворення соціальних і міграційних суперечок на узагальнення про цілу спільноту.
