Генеральна прокуратура Росії направила до Верховного суду адміністративний позов із вимогою визнати Telegram Messenger Inc. «екстремістською організацією» та заборонити її діяльність у країні. Це підтверджує оприлюднена російськими медіа фотографія супровідного листа від 29 липня. Рішення про прийняття заяви й дату розгляду має ухвалити суд.
Коротко про головне
- Генпрокуратура РФ подала позов про заборону Telegram.
- Компанію просять визнати «екстремістською організацією».
- Матеріали передали до Верховного суду 29 липня.
- Суд ще не прийняв позов до провадження.
- Заборона може зачепити канали, рекламу та партнерів сервісу.
Справу ще має розглянути Верховний суд
У супровідному листі зазначено, що до суду передали адміністративний позов генерального прокурора Росії. До пакета увійшли сам позов на 21 аркуші, 345 аркушів матеріалів прокурорської перевірки та цифровий носій. Документ підписав прокурор профільного управління Генпрокуратури В. А. Шевченко.
Подання матеріалів не означає, що месенджер уже заборонений. Верховний суд має зареєструвати заяву, вирішити питання про її прийняття до провадження та призначити засідання. За російською процедурою, для внесення організації до переліку екстремістських потрібне судове рішення, що набрало законної сили.
Які наслідки може мати заборона
Якщо суд задовольнить вимогу прокуратури, це створить юридичну підставу для повного блокування платформи в Росії. Ризики можуть стосуватися офіційного представництва Telegram, реклами сервісу, фінансових операцій на його користь і публічної присутності компанії.
Саме користування застосунком або читання каналів не визначені російським кримінальним законодавством як окремий злочин. Водночас норми передбачають відповідальність за організацію діяльності вже забороненої екстремістської організації, залучення до неї та участь у ній. Отже, практичні межі ризику для адміністраторів, працівників і комерційних партнерів залежатимуть від рішення суду та практики російських силових органів.
Для самої російської влади заборона також створить проблему комунікації: Telegram використовують Кремль, міністерства, силові структури, губернатори, державні медіа та військові пропагандисти. Їм доведеться закривати канали або переводити аудиторію на інші платформи.
Тиск на месенджер посилювався з лютого
Позов з’явився після того, як ФСБ Росії звинуватила засновника Telegram Павла Дурова в нібито сприянні терористичній діяльності. Російська сторона заявляє, що українські спецслужби використовували месенджер для вербування громадян РФ і підготовки диверсій. Telegram відкинув претензії Москви, а Дуров раніше називав обмеження спробою перевести користувачів до контрольованого Кремлем месенджера MAX.
Роскомнагляд почав поетапно обмежувати роботу Telegram у лютому 2026 року: користувачі скаржилися на збої із завантаженням фото, відео й голосових повідомлень та роботою каналів. Раніше влада обмежила голосові й відеодзвінки. Human Rights Watch пов’язувала цей курс із посиленням державного контролю над інтернетом і просуванням MAX.
За даними правозахисної організації, у лютому місячна аудиторія Telegram у Росії становила 95,7 млн користувачів. Попередня спроба блокування сервісу у 2018 році виявилася технічно невдалою, але нинішні поступові обмеження та адміністративне просування MAX можуть дати владі більше важелів для тиску на платформу.
