Росія зберігає можливість продовжувати системні ракетно-дронові удари по Україні та перевиконує місячні виробничі плани за основними типами ракет, заявив заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький. За його словами, на серпень російським підприємствам визначили завдання виготовити 11 тисяч ударних безпілотників, а тривала пауза в атаках малоймовірна.
Коротко про головне
- Місячні плани РФ за основними ракетами виконуються на 110–120%.
- На серпень російські підприємства отримали план виготовити 11 тисяч ударних БпЛА.
- Виробничі лінії переорієнтовують на реактивні «Герань-4» і «Герань-5».
- У липні РФ застосувала рекордні цьогоріч 198 балістичних і гіперзвукових ракет.
- Частину нових ракет Москва може накопичувати до осінньо-зимової кампанії.
Ракетні програми перевиконують план
За даними ГУР, за основними типами ракетного озброєння російський оборонно-промисловий комплекс виконує місячні плани на 110–120%. У липні план випуску крилатих Х-101 виконали на 140%, «Калібрів» — на 111%, а Х-35 — на 200%.
Росія планувала виготовити 72 ракети Х-101 у липні, проте фактично виробила 87. Серпневий план знову передбачає 72 такі ракети. «Калібрів» у липні виготовили 29 за плану 26, а в серпні планують випустити ще 26.
Станом на 3 серпня РФ також достроково виконала річну програму з виробництва «Цирконів» та модернізованих «Оніксів». За сім місяців було виготовлено 33 «Циркони» і 60 «Оніксів».
Дронове виробництво зміщують до реактивних моделей
До серпневого плану в 11 тисяч ударних безпілотників входять «Герань-1», «Герань-2», «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5», «Гарпія», різні версії «Гербери» та інші модифікації. Менші обсяги виробництва й застосування БпЛА у липні розвідка пояснює переналаштуванням виробничих ліній, а не підготовкою до скорочення ударів.
Основний акцент Москва робить на турбореактивних «Герань-4» і «Герань-5». За словами Скібіцького, під час однієї з нещодавніх атак приблизно половину застосованих безпілотників становили турбореактивні апарати. Їхня вища швидкість потребує швидших дронів-перехоплювачів або засобів малої протиповітряної оборони.
Росія адаптує ударні засоби до розвитку української ППО й дронів-перехоплювачів, експериментує з Mesh-мережами для онлайн-керування БпЛА та розвиває супутникову систему зв’язку «Рассвет». Водночас випуск реактивних «Гераней» залежить від китайських турбореактивних двигунів, вартість яких Скібіцький оцінив у 35–40 тисяч доларів за одиницю.
У липні зросло застосування балістичних ракет
ГУР фіксує зростання інтенсивності ракетних атак із весни. У квітні Росія застосувала 61 балістичну ракету, у травні — 107, у червні — 134. У липні кількість балістичних і гіперзвукових ракет сягнула 198 — це найвищий показник від початку року.
Того ж місяця російські війська запустили 153 крилаті ракети Х-101, «Калібр» та Х-32. За оцінкою розвідки, липень став другим за масштабом місяцем року за застосуванням цієї категорії озброєння.
Однією з причин нарощування ударів Скібіцький назвав перерозподіл ресурсів. Із квітня РФ призупинила виробництво «Кинджалів» і Х-32, скеровуючи комплектуючі, паливо та фінансування на інші типи ракет.
ГУР очікує накопичення ракет до осінньо-зимової кампанії
Росія може змінювати кількість ракет, які спрямовує по конкретній цілі, але тривала перерва в ударах малоймовірна, вважає заступник начальника ГУР. Інтенсивність атак насамперед залежатиме від виробничих можливостей РФ.
У розвідці також припускають, що частину нової ракетної продукції Москва не застосовуватиме одразу, а накопичуватиме для осінньо-зимової кампанії. Серед пріоритетних цілей російських ударів ГУР називає український оборонно-промисловий комплекс, залізничну і портову логістику та енергетичні об’єкти, від яких залежить робота критичної інфраструктури.
