Невідновлення морського коридору протягом року може коштувати Україні понад 10% ВВП, близько $17 млрд експортної виручки та $8,5 млрд податкових надходжень, оцінює ICC Ukraine. За розрахунком комітету, понад 30 млн тонн агропродукції не вийдуть на світові ринки, а скорочення валютних надходжень посилить тиск на гривню, резерви й бюджет.
Коротко про головне
- ICC Ukraine пов’язує річну блокаду з ризиком втрати понад 10% ВВП.
- Комітет оцінює недоотриману експортну виручку приблизно у $17 млрд.
- На світові ринки можуть не потрапити більш як 30 млн тонн агропродукції.
- Експорт у першому півріччі покривав близько 40% імпорту.
- Дунайські й сухопутні маршрути названо лише частковою альтернативою.
Торговельний дисбаланс посилює залежність економіки від морського експорту
Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов зазначає, що атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру з липня поставили під загрозу 90% морських перевезень країни. На його думку, обмеження головного каналу експорту накладається на вже значний розрив у зовнішній торгівлі.
За наведеними в колонці даними Державної митної служби, товарообіг України в першому півріччі 2026 року становив $70,3 млрд. Імпорт дорівнював $49,3 млрд, експорт — $21 млрд, а товарний дефіцит сягнув $28,3 млрд.
Імпорт за рік зріс на 28%, тоді як експорт додав 5%. Експортні поставки покривали близько 40% імпорту; Щелкунов пов’язує подальше звуження експорту зі зростанням потреби у валютному фінансуванні та міжнародній допомозі.
Дунай і західний кордон не можуть повністю замінити глибоководні порти
Альтернативні маршрути, за позицією автора, мають обмежену пропускну спроможність і вищу вартість. Дунайські порти можуть додатково переорієнтувати до 30% морських вантажів, але придатні переважно для найближчих ринків і не забезпечують далекі напрямки, зокрема Китай, Східну Азію та Північну Африку.
У колонці вказано, що великі морські судна потребують глибини близько 19 метрів, яку забезпечує Одеса. Сусідні порти ЄС мають глибину до 15 метрів, тому не можуть приймати такі судна. Західні прикордонні переходи вже перевантажені, а логістика через них обходиться у два-три рази дорожче.
Повне переведення морського експорту на сухопутні маршрути потребувало б державної компенсації до $100 за тонну, розрахував автор. На його оцінку, за таких умов цей спосіб не може стати економічно реалістичною заміною судноплавству.
Дорожча логістика створює ризики для металургії та аграрних поставок
Портові обмеження збіглися з підвищенням вантажних залізничних тарифів на 30% із серпня 2026 року, йдеться в колонці. Щелкунов пропонує скасувати це рішення на час блокади, оскільки воно додатково збільшує вартість альтернативних перевезень.
За його оцінкою, логістика руди подорожчала вдвічі, а чавуну — у два-три рази. Додаткові витрати в окремих випадках уже перевищують прибуток із тонни продукції, через що експортні контракти можуть ставати збитковими, а підприємства — опинятися на межі зупинки.
Автор також пов’язує обмеження морського експорту з ризиками для продовольчих ринків. Україна забезпечує близько 6% світового експорту пшениці, 12% кукурудзи та понад третину світової торгівлі соняшниковою олією, зазначає він.
Оцінка ICC Ukraine охоплює валютні надходження, бюджет і аграрний експорт
Наведений ICC Ukraine прогноз описує наслідки року без відновленого коридору. Найбільша складова потенційних втрат — приблизно $17 млрд валютної виручки, якої, за розрахунком комітету, не отримає експортний сектор.
Бюджет у цьому сценарії недоотримає орієнтовно $8,5 млрд податків. Комітет пов’язує менші валютні надходження з додатковим тиском на курс гривні та державні резерви, а невивезені аграрні обсяги — з дефіцитом пропозиції на зовнішніх ринках.
Сумарний макроекономічний ефект ICC Ukraine оцінює як втрату понад десятої частини валового внутрішнього продукту. Це розрахунок комітету, викладений у колонці його президента, а не державний прогноз.
ICC Ukraine пропонує відновити судноплавство та підтримати альтернативний транзит
Головним завданням ICC Ukraine називає відновлення безпечного судноплавства та відкриття глибоководних портів для всієї експортної номенклатури. Йдеться не лише про агропродукцію, а й про метал, руду, продукцію машинобудування, будівельні матеріали та інші вантажі.
Серед паралельних кроків автор колонки пропонує підтримати транзит української продукції через порти ЄС у межах спільних ініціатив із партнерами. Також він закликає домагатися перерозподілу квот ЄС на металопродукцію на користь України — щонайменше на рівні фактичного експорту до Євросоюзу у 2025 році.
