В Україні розглядають підвищення базової ставки ПДВ з 20% до 21%, щоб створити страховий фонд для підприємств, які втрачають майно через російські атаки. Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко назвав підвищення ПДВ одним із найбільш реалістичних способів швидко зібрати необхідні кошти. Простими словами: частину страховки для бізнесу пропонують оплачувати всім споживачам через покупки товарів і послуг.
Коротко про головне
- Уряд розглядає підвищення ПДВ з 20% до 21%.
- Кошти хочуть спрямовувати до фонду страхування бізнесу від воєнних ризиків.
- Капітал фонду планують на рівні $2–3 млрд.
- Одна компанія зможе отримати компенсацію збитків до $10 млн.
- Сам бізнес також сплачуватиме страховий внесок — близько 2% суми покриття.
- Програма може запрацювати з 2027 року, але остаточного рішення ще немає.
ПДВ з 20% до 21%: звідки хочуть взяти гроші
Міністерство економіки працює над створенням спеціального фонду, який компенсуватиме підприємствам частину збитків після російських ракетних і дронових атак.
За словами Олександра Кравченка, Україні потрібен стартовий капітал приблизно $2–3 млрд. Вільних бюджетних грошей такого масштабу зараз немає, тому серед основних варіантів уряд розглядає підвищення стандартної ставки ПДВ на один відсотковий пункт — із 20% до 21%.
Міністр назвав цей механізм фактично найшвидшим способом мобілізувати необхідний ресурс.
У перекладі з чиновницької мови схема досить проста: Росія розбиває підприємство, держава страхує бізнес, а частину грошей на це збирають, коли українці йдуть до магазину, заправляють автомобіль або купують послуги.
Адже ПДВ — це непрямий податок, який закладається у вартість товарів і послуг. Формально його сплачує бізнес, але фактичне навантаження значною мірою лягає на кінцевого покупця.
Підвищення ставки до 21% не означає автоматичного зростання всіх цін рівно на 1%, однак створює додатковий ціновий тиск на товари й послуги, що оподатковуються за стандартною ставкою.
Бізнес теж має платити за страховку
Механізм не передбачає, що підприємства отримуватимуть компенсації абсолютно безкоштовно.
За словами Кравченка, страховий платіж становитиме близько 2% від суми страхового покриття. Фонд має покривати так званий first loss — перші збитки підприємства після атаки. Максимальна компенсація розглядається на рівні до $10 млн.
Наприклад, якщо великий завод або склад буде знищений ударом РФ, держава не обіцяє компенсувати його повну вартість. Ідея полягає в тому, щоб швидко дати підприємству гроші на відновлення критичного обладнання, збереження працівників та перезапуск виробництва.
Після цього до покриття решти ризиків потенційно можуть підключатися приватні страхові компанії.
За оцінками Мінекономіки, тільки цього року втрати активів українського бізнесу через російські атаки можуть сягнути $10 млрд.
Частину грошей хочуть отримати від міжнародних партнерів
Уряд не планує наповнювати весь фонд лише за рахунок ПДВ.
Київ веде переговори з міжнародними партнерами та розраховує, що вони профінансують значну частину програми. Мінекономіки сподівається, що готовність України вкладати власні кошти допоможе залучити співфінансування донорів.
Якщо джерела фінансування знайдуть, новий механізм можуть запустити з 2027 року.
Ідея виглядає зрозумілою: підприємства справді регулярно втрачають склади, заводи, техніку та обладнання через удари РФ, тоді як повноцінне комерційне страхування воєнних ризиків або дуже дороге, або взагалі недоступне.
Питання лише в тому, чому для вирішення чергової великої проблеми найнадійнішим джерелом грошей знову виявляється касовий чек пересічного українця.
Бізнес уже сумнівається, куди підуть додаткові гроші
Цікаво, що навіть представники бізнесу не демонструють одностайної підтримки ідеї.
Частина великих бізнес-асоціацій побоюється, що додатково зібрані через ПДВ гроші можуть у підсумку не дійти безпосередньо до страхових компенсацій. Є також побоювання, що тимчасове підвищення податку може перетворитися на постійне.
Один із можливих компромісів — підняти ПДВ лише на один рік. Про такий варіант говорив перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів Ярослав Железняк.
Тобто навіть схема «потерпіть один рік» поки перебуває лише на рівні дискусії.
Ще недавно уряд обіцяв не підвищувати базові ставки
Особливо іронічно нинішня дискусія виглядає на тлі заяв Мінфіну наприкінці 2025 року.
Тоді міністерство офіційно наголошувало, що уряд «не планує підвищувати базові ставки податків», а основний ресурс хоче шукати через детінізацію, краще адміністрування та розширення податкової бази.
Минуло менше року — і підвищення одного з головних податків уже називають одним із найбільш реалістичних, а фактично й найшвидших способів знайти гроші.
Щоправда, Мінекономіки наголошує: це поки пропозиція, а не затверджена зміна податкового законодавства. Для переходу на ставку 21% потрібні рішення уряду та Верховної Ради.
Тож поки українцям не потрібно рахувати нові ціни в магазинах. Але сам напрямок дискусії вже зрозумілий: коли бюджету потрібні додаткові мільярди, погляд держави знову повертається до ПДВ — податку, який практично неможливо не сплачувати.
