НАТО у вересні 2026 року вперше оприлюднило у відкритому доступі деталізовані Базові вимоги до стійкості держав-членів. Документ визначає завдання для урядів, медицини, енергетики, зв’язку, транспорту та постачання на випадок кризи або збройного конфлікту. Він передбачає евакуацію населення, готовність до масових втрат і безперервне функціонування органів влади та ключових служб.
Коротко про головне
- Деталізовані вимоги до стійкості держав НАТО стали публічними вперше.
- Евакуаційні системи мають витримувати переміщення понад 2% населення.
- Медицина повинна вести захищений облік ресурсів і формувати резерви.
- Уряди мають забезпечити наступництво влади та резервні кризові центри.
- Кордон і транспорт повинні забезпечувати переміщення сил Альянсу.
Сім напрямів стійкості отримали деталізовані правила
Сім базових напрямів цивільної стійкості Альянс визначив ще у 2016 році. Тепер НАТО відкрило деталізований текст із конкретними завданнями для урядів і пояснило, що публікація має залучити до планування державні структури, бізнес і суспільство.
Вимоги охоплюють безперервність державного управління, енергопостачання, масове переміщення людей, продовольство і воду, медицину, цивільний зв’язок та транспорт. Вони розраховані не лише на природні катастрофи або кібератаки, а й на фізичні атаки на населення та інфраструктуру, диверсії і тривалі порушення життєзабезпечення.
Евакуацію і військові перевезення мають планувати разом
Держави мають заздалегідь розробляти плани контрольованої евакуації цивільних із районів кризи та бойових дій. Такі системи повинні витримувати потік переміщених людей, що перевищує 2% населення країни.
За потреби влада повинна мати механізми тимчасового обмеження пересування для безпеки людей. Окреме завдання — завчасно визначити пріоритети руху, коли обмеженою дорожньою та іншою транспортною інфраструктурою одночасно користуються евакуйовані й військові підрозділи.
Медична система, вода й енергетика мають витримувати тривалу кризу
Цивільна медицина повинна продовжувати роботу за масових втрат і масштабних криз у сфері охорони здоров’я. НАТО передбачає захищений облік доступних цивільних і військових медичних ресурсів, плани реагування на масове надходження постраждалих та спільні навчання медичних структур.
Країни мають створювати стійкі запаси медикаментів, медичного обладнання, фармацевтичних компонентів, крові та її компонентів. Для водопостачання і продовольства потрібні захисні плани, резервні механізми постачання та спроможність підтримувати системи під час війни.
В енергетиці документ рекомендує враховувати можливі перебої й критичні залежності, готувати механізми швидкого ремонту та відновлення. Пріоритетне постачання енергії мають отримувати критичні об’єкти і військові.
Влада і зв’язок повинні зберігати керованість за будь-яких умов
Кожна країна Альянсу має забезпечити безперервний ланцюг командування та план наступництва керівництва, якщо частина органів влади не зможе виконувати функції. Вимоги також включають захищені кризові центри, резервні місця роботи уряду, дублювання критичних систем і здатність ухвалювати рішення в кризових умовах.
Для цивільних телекомунікацій потрібні резервні механізми телефонного, цифрового та іншого зв’язку. Вони мають дозволяти попереджати населення про небезпеку, підтримувати екстрені служби й надавати пріоритетний доступ державним структурам та силам НАТО. Держави також повинні аналізувати залежність мереж від постачальників обладнання, іноземних компаній і критичних компонентів.
Для мобільності сил НАТО країни мають узгодити роботу кордонів
Країни повинні запровадити правила, що дадуть силам НАТО змогу перетинати державні кордони у строки, визначені військовим плануванням. Для координації міністерств і відомств має діяти єдиний національний центр.
Документ обговорювали після зустрічі керівників НАТО з питань політики стійкості в Брюсселі. До дискусій долучалися представники секторів водопостачання, зв’язку та енергетики, а українська влада ділилася досвідом підтримання критичних служб під тривалими атаками.
Ці вимоги адресовані державним системам, інфраструктурі, бізнесу та механізмам цивільно-військової взаємодії. Вони не є персональною інструкцією для громадян на кшталт переліку речей для «тривожної валізи».
