Росія може готувати нову модифікацію ударних безпілотників «Герань» із бойовими частинами, розрахованими на ураження міцних конструкцій та критичної інфраструктури. За даними українських моніторингових ресурсів, «Герань-4» планують оснащувати кумулятивно-ріжучим зарядом, а для «Герань-2» розглядають кумулятивні бойові частини.
• Монітори повідомляють про підготовку нових бойових частин для «Герань-4» і «Герань-2».
• Йдеться про заряди, призначені для ураження міцних і захищених конструкцій.
• Потенційними цілями можуть бути об’єкти енергетики, транспортної та іншої критичної інфраструктури.
• ГУР уже підтверджує, що «Герань-4» може нести кілька різних типів 50-кілограмових бойових частин.
• Офіційного підтвердження появи саме кумулятивно-ріжучої версії поки немає.
Що повідомляють моніторингові ресурси
За наявною у моніторингових каналів інформацією, Росія готується розширити набір бойових частин для нових ударних БпЛА.
Для реактивної «Герань-4» нібито опрацьовується кумулятивно-ріжуча бойова частина. Такий тип заряду може бути більш ефективним проти окремих міцних конструкцій, ніж звичайна осколково-фугасна бойова частина.
Серед можливих цілей монітори називають мости, окремі елементи енергетичної інфраструктури, трубопроводи та інші укріплені об’єкти.
Окремо повідомляється про можливість оснащення «Герань-2» кумулятивними зарядами для ураження залізобетонних, броньованих та інших міцних конструкцій.
«Герань-4» уже отримала кілька типів бойових частин
Сам факт постійної модернізації російських «Гераней» підтверджується офіційними українськими даними.
У базі Головного управління розвідки War & Sanctions зазначено, що реактивна «Герань-4» має бойову частину масою близько 50 кг і вже може оснащуватися щонайменше двома типами зарядів — термобаричним ТББЧ-50М та запалювальним ЗББЧ-50 у поєднанні з осколково-фугасною частиною ОФБЧ-2.
За даними ГУР, «Герань-4» оснащується турбореактивним двигуном, може розвивати швидкість до 350 км/год і має заявлену дальність близько 770 км. На борту також виявляли систему захисту від перешкод, інерціальну навігацію та камеру.
Це означає, що Росія вже використовує платформу не як один незмінний тип боєприпасу, а як основу для різних конфігурацій під конкретні завдання.
Росія постійно змінює начинку «Гераней»
Американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень CSIS у вересневому аналізі також звернув увагу на швидкість модернізації російської лінійки «Герань».
За даними дослідників, російські виробники за роки війни послідовно змінювали навігацію, зв’язок, двигуни та бойові частини цих дронів. Для окремих попередніх версій уже фіксувалися кумулятивно-запалювальні та кумулятивно-осколкові бойові частини.
Тобто сама поява нового спеціалізованого заряду технічно вписується у вже зафіксовану тенденцію. Але це не є підтвердженням конкретного повідомлення про кумулятивно-ріжучу бойову частину для «Герань-4».
Реактивні «Герані» вже створюють додаткову проблему для ППО
Нові бойові частини потенційно накладаються на іншу проблему — значне зростання швидкості самих дронів.
Реактивні російські «Герані» стали серйознішим викликом для української протиповітряної оборони. Вони летять швидше за класичні Shahed із поршневими двигунами, можуть діяти на великих висотах і залишають менше часу на перехоплення.
CSIS зазначає, що Росія у 2026 році перейшла до нових конструкцій «Герань-4» та «Герань-5», розрахованих саме на турбореактивні двигуни та вищі швидкості.
Це дозволяє використовувати «Герані» не тільки для масованих атак на стаціонарні цілі, а й для точніших ударів по окремих об’єктах.
Чим небезпечна кумулятивна бойова частина
Головна відмінність такого боєприпасу — у способі передачі енергії вибуху.
Замість того щоб максимально розсіювати уламки навколо точки вибуху, кумулятивний заряд концентрує значну частину енергії на відносно невеликій ділянці конструкції. Це дає змогу ефективніше пошкоджувати міцні матеріали та захищені елементи.
Саме тому подібні бойові частини можуть становити підвищену загрозу для окремих елементів:
- енергетичних об’єктів;
- мостів і транспортних споруд;
- захищеного промислового обладнання;
- залізобетонних конструкцій;
- трубопроводів та інженерної інфраструктури.
При цьому реальна ефективність залежатиме від конструкції конкретної бойової частини, її маси, точності наведення та місця влучання.
У ГУР уже фіксували нові компоненти «Герань-4»
Українська розвідка продовжує досліджувати нові зразки російських дронів.
У вересні портал War & Sanctions опублікував додаткові дані про обладнання, яке використовується у виробництві сімейства «Герань». У самій «Герань-4» ГУР ідентифікувало десятки компонентів, серед яких електроніка китайського, американського, тайванського та російського походження.
Це демонструє, що конструкція платформи продовжує змінюватися навіть після запуску серійного виробництва.
Тому інформація про нові бойові частини потребує особливої уваги, однак остаточні висновки можна буде робити після появи уламків таких боєприпасів або офіційних даних українських військових і спецслужб.
