Міністерство національної оборони Польщі працює над законопроєктом, який має дозволити державі швидше переходити до повної оборонної готовності ще до формального запровадження воєнного стану. Як повідомляє Rzeczpospolita, документ покликаний закрити правову прогалину між звичайним функціонуванням країни в мирний час і ситуацією безпосередньої воєнної загрози: серед запропонованих механізмів — завчасне переміщення польських і союзних військ у критичні райони, підготовка інфраструктури та тісніше узгодження польського оборонного планування із системою реагування НАТО. Проєкт поки перебуває на внутрішньому погодженні в Міноборони.
- Міноборони Польщі підтвердило роботу над новим законом про оборонну готовність держави.
- Документ має регулювати дії держави ще до формального запровадження воєнного стану.
- Планується можливість завчасного перекидання польських і союзних військ у ключові райони.
- Польський План оборонного реагування хочуть тісніше пов’язати із NATO Response System.
- Проєкт перебуває на внутрішньому погодженні в Міноборони, дата його внесення до Сейму поки невідома.
Навіщо Польщі потрібен новий закон
За даними Rzeczpospolita, Міністерство оборони розробило проєкт закону про оборонну готовність держави. Відомство підтвердило виданню сам факт роботи над документом і пояснило, що його мета — посилити оборонні спроможності Польщі, покращити взаємодію між збройними силами та структурами внутрішньої безпеки, а також адаптувати законодавство до сучасних загроз, зокрема гібридних атак, кібератак і дезінформації.
Одна з ключових проблем, яку має вирішити закон, — розпорошеність нинішніх правил між різними урядовими постановами. Частина норм прямо визначає завдання та повноваження органів державної влади, тому у Варшаві вважають, що такі положення доцільніше закріпити на рівні закону.
Джерело Rzeczpospolita, пов’язане з президентським середовищем, описало майбутню систему як підготовку держави до своєрідного «передвоєнного стану». Це не офіційна назва нового конституційного режиму, а характеристика періоду між мирним функціонуванням держави та формальним введенням воєнного стану.
Війська зможуть перекидати завчасно
Одним із практичних наслідків нового закону має стати можливість швидше перекидати сили в райони, які можуть стати критичними у разі різкого погіршення безпекової ситуації. Йдеться як про польські підрозділи, так і про сили союзників.
Проєкт також має передбачити підготовку необхідної інфраструктури та пов’язати польський План оборонного реагування із союзницькою системою NATO Response System. Це має скоротити час між політичним рішенням про підвищення готовності та фактичним виконанням військових і адміністративних заходів.
Окремо планують розширити коло установ, включених до системи постійних чергувань, уточнити роботу цивільного персоналу на командних пунктах, змінити правила невійськового оперативного планування, оборонних навчань і підготовки посадовців.
Фактично йдеться про створення юридичної основи, яка дозволить почати частину оборонних заходів до того, як ситуація вимагатиме формального запровадження воєнного стану.
У Польщі вже існують два рівні оборонної готовності
У березні 2025 року польський уряд уже змінив систему оборонної готовності. Замість трьох попередніх режимів були встановлені два: стан постійної оборонної готовності та стан повної оборонної готовності держави.
Постійний режим діє в мирний час і охоплює планування, навчання, системи оповіщення, постійні чергування та підготовку до протидії гібридним загрозам.
Повна оборонна готовність може вводитися у разі зовнішньої загрози безпеці Польщі або під час війни. Вона дозволяє проводити заходи, необхідні для мобілізації та повного розгортання оборонної системи. Чинна постанова вже створила основу для такого переходу, однак новий закон має детальніше врегулювати повноваження установ і процедури, які сьогодні залишаються розпорошеними у підзаконних актах.
Польща прискорює оборонні процедури
Робота над законопроєктом відбувається на тлі ширшого перегляду польської системи безпеки. Наприкінці вересня міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив про запровадження швидших процедур реагування ППО на повітряні загрози. Зокрема, нові правила мають скоротити час ухвалення рішень у випадку порушення повітряного простору.
Польща також посилює цивільний захист. На сході країни відновлюють і модернізують укриття, а місцева влада та служби готуються до сценаріїв, пов’язаних із ракетними, дроновими та гібридними загрозами на тлі війни Росії проти України.
Ці заходи не означають, що польська влада оголосила про неминучість війни. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 30 вересня заявляв, що Альянс не бачить безпосередньої військової загрози території НАТО, хоча союзники продовжують посилювати оборону через довгострокові ризики з боку Росії.
Законопроєкт ще не передали до Сейму
Міноборони Польщі наголошує, що робота над документом перебуває на ранній стадії. Наразі проєкт проходить внутрішньовідомче погодження, тому остаточний текст ще може змінюватися.
Відомство також не називає строків, коли документ буде переданий уряду, а потім до парламенту. За інформацією Rzeczpospolita, на появу законопроєкту очікує і польське Бюро національної безпеки.
Тому наразі йдеться не про запровадження нового режиму, а про підготовку правової системи, яка у випадку різкого загострення дозволила б Варшаві швидше переводити державні структури, інфраструктуру та війська на підвищений рівень готовності.
