На півночі Київської області продовжують розбудовувати багаторівневу систему оборонних рубежів на випадок потенційної загрози з боку Росії та Білорусі. Французький OSINT-аналітик Clément Molin заявив, що поблизу Чорнобильської зони на супутникових знімках видно масштабні протипіхотні загородження, а на окремих ділянках кількість рядів дротяних перешкод може сягати кількох десятків.
Що побачив OSINT-аналітик біля Чорнобиля
Clément Molin уже тривалий час аналізує українські фортифікації за супутниковими знімками. За його спостереженнями, протягом 2025–2026 років Україна суттєво змінила підхід до побудови оборонних рубежів. Замість великих відкритих систем траншей основний акцент дедалі частіше робиться на комплексних перешкодах: протитанкових ровах, бетонних загородженнях, колючому дроті та малопомітних дротяних системах.
Аналітик раніше фіксував розширення подібних рубежів не лише на Донбасі, а й у Київській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Район Чорнобиля він називав одним із напрямків, де оборонні споруди постійно вдосконалюються. За новою оцінкою Molin, на окремих ділянках поблизу Чорнобильської зони створені особливо щільні протипіхотні перешкоди. Заявлену ним кількість до 35 рядів дроту наразі незалежно підтвердити неможливо.
Чорнобильську зону офіційно використовують для оборони
У липні 2026 року Кабінет Міністрів дозволив передати частину земель Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника для облаштування фортифікаційних споруд та розвитку прикордонної інфраструктури.
Київська область має близько 34 км державного кордону з Білоруссю безпосередньо в межах Чорнобильської зони.
Міністерство оборони також офіційно повідомляло, що фортифікаційні роботи тривають у Київській області поряд із Чернігівщиною, Сумщиною, Харківщиною та іншими регіонами.
Станом на початок 2026 року Державна спеціальна служба транспорту звітувала про тисячі кілометрів протитанкових ровів, дротяних перешкод та інших інженерних загороджень по Україні.
Україна готується до потенційної загрози з півночі
Ще у травні президент Володимир Зеленський заявляв про необхідність посилювати північний напрямок через інформацію розвідки щодо можливих російських сценаріїв.
Українське командування розглядало можливість майбутніх операцій Росії на півночі, хоча на той момент безпосереднього переміщення великого російського угруповання для нового наступу не фіксували.
Улітку Україна продовжувала зміцнювати кордон із Білоруссю. Там облаштовували протитанкові перешкоди, «зуби дракона», колючий дріт та системи спостереження. При цьому Associated Press у липні зазначало, що ознак концентрації російських військ у Білорусі для нового наземного вторгнення на той момент не було.
Тобто нинішні роботи варто розглядати насамперед як завчасне посилення оборони, а не як ознаку того, що новий наступ на Київ уже готується безпосередньо зараз.
Росія одночасно посилює удари по Києву
Останніми днями РФ неодноразово атакувала київські мости. Удари пошкоджували дорожнє полотно та спричиняли серйозні транспортні проблеми. Російське Міноборони навіть публічно підтверджувало удар по Північному мосту, називаючи його військово-логістичною ціллю.
3 жовтня російське МЗС також закликало іноземців і дипломатів залишити Київ та заявило про намір продовжувати масштабні удари по українській столиці.
Зеленський, що українська розвідка отримала документи про новий російський підхід до повітряної кампанії. За його словами, серед цілей розглядаються логістика, дороги, школи, лікарні та інша міська інфраструктура, а метою таких дій Київ вважає тиск на населення великих міст.
На цьому тлі зміцнення північного рубежу фактично створює ще один рівень захисту столиці — вже від потенційної наземної загрози в довгостроковій перспективі.
