Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін виходить із припущення про можливі подальші плани Росії поза війною проти України. В ефірі ntv він згадав Грузію, Молдову, Естонію, Латвію та Литву. Це політична оцінка ризиків, а не повідомлення про підтверджений план російського вторгнення.
Коротко про головне
- Вадефуль припустив, що цілі Кремля можуть виходити за межі України.
- У цьому контексті він згадав Грузію, Молдову та три балтійські держави.
- Польща пролунала як приклад союзника НАТО, а не потенційна ціль.
- Берлін обіцяє виконувати союзницькі зобов’язання у разі нападу на члена Альянсу.
- Німеччина пов’язує з Росією кібератаки та інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле.
Оцінку пов’язали з риторикою Путіна про СРСР
Вадефуль сказав, що німецький уряд має виходити з того, що Москва має «подальші плани». На його думку, нинішні дії Росії важко пояснити лише війною проти України, адже до повномасштабного вторгнення вона мала значні економічні зв’язки з Європою та співпрацювала з Києвом.
Міністр пов’язав свою оцінку з висловлюваннями Володимира Путіна про розпад Радянського Союзу. У 2005 році російський президент назвав цю подію «найбільшою геополітичною катастрофою століття». Вадефуль інтерпретував таку риторику як можливе прагнення Кремля відновити колишню сферу впливу.
Водночас глава німецької дипломатії не стверджував, що Росія вже ухвалила рішення про напад на конкретну державу. Його заява стосувалася оцінки можливих геополітичних намірів Москви.
Польщу згадали через механізм колективної оборони НАТО
Ситуація з Естонією, Латвією та Литвою, за словами Вадефуля, відрізняється від ситуації з іншими згаданими державами, оскільки вони входять до НАТО. Польщу міністр навів у тому самому безпековому контексті — як союзника, напад на якого безпосередньо стосувався б Німеччини.
Вадефуль заявив, що перетин російськими силами кордону Польщі або балтійських союзників означав би напад на державу-члена Альянсу. Берлін, за його словами, дотримуватиметься союзницьких зобов’язань.
Стаття 5 Північноатлантичного договору визначає збройний напад на одного члена Альянсу як напад на всіх. Держави НАТО мають надати допомогу, вживаючи заходів, які кожна з них вважатиме необхідними, зокрема за потреби із застосуванням збройної сили.
Берлін пов’язує з Росією гібридні дії проти Німеччини
Глава МЗС також заявив, що Німеччина вже стикається з російськими гібридними атаками. Як приклади він назвав кібератаки та інцидент із дроном в аеропорту Лейпциг/Галле.
Вадефуль не назвав ці події війною між Росією та Німеччиною. Водночас він охарактеризував такі дії як ворожі та такі, що можуть становити серйозну загрозу.
У вересні уряд Німеччини поклав на Росію відповідальність за спробу атаки на аеропорт Лейпциг/Галле, що сталася 4 серпня. Берлін назвав епізод гібридною атакою та заявив, що реагуватиме разом із партнерами по НАТО і ЄС.
