Міністерство цифрової трансформації визначило стійкість мобільних мереж і цифрової інфраструктури ключовим напрямом підготовки до зими 2026–2027 років. Відомство готує рішення для роботи зв’язку та державних електронних сервісів за тривалих блекаутів, повідомив 13 жовтня заступник міністра з кібербезпеки та хмарних технологій Віталій Балашов в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
Коротко про головне
- Оператори мають реалізувати частину рішень ще до початку зими.
- 92% базових станцій здатні працювати від акумуляторів до восьми годин.
- Для держсистем готують гібридну модель із кількома хмарними середовищами.
- Резервну інфраструктуру критично важливих систем географічно розділятимуть.
- Допуск міжнародних провайдерів хочуть спростити без послаблення безпеки.
Автономність базових станцій залежить від умов роботи
Мінцифри працює над заходами, які мобільні оператори зможуть запровадити до початку зими. Паралельно відомство розробляє довгострокову систему захисту фізичної цифрової інфраструктури.
За даними міністерства, оприлюдненими у вересні, 92% базових станцій можуть працювати до восьми годин від акумуляторів. Ще 67% станцій здатні підтримувати роботу понад три доби завдяки генераторам.
Реальна тривалість роботи мережі під час знеструмлень залежатиме від запасу енергії, температури повітря, навантаження на обладнання та можливості підзаряджати його між відключеннями.
Для державних систем готують модель Cloud Smart
Міністерство розробляє концепцію розвитку хмарних послуг України на 2026–2031 роки. Її основою має стати підхід Cloud Smart: хмарні технології застосовуватимуть там, де це відповідає потребам конкретної системи та вимогам безпеки.
Ця модель відрізняється від принципу Cloud First, за яким хмарне розміщення розглядають насамперед. Cloud Smart дозволяє обирати інші технічні рішення, якщо вони є обґрунтованішими.
Також Мінцифри орієнтується на гібридну мультихмарну архітектуру — використання кількох хмарних середовищ і постачальників. Це має зменшити залежність від одного провайдера та підтримати роботу сервісів у разі проблем з окремими дата-центрами або доступом до інфраструктури.
Резервні ресурси розміщуватимуть в Україні та за кордоном
Мінцифри не планує повністю переносити державні інформаційні ресурси за межі України. Натомість системи зможуть одночасно використовувати українську та закордонну інфраструктуру, а розміщення частини ресурсів за кордоном має знизити ризик їхнього знищення внаслідок російських атак.
Власники державних систем повинні мати процедури відновлення після технічних збоїв, кібератак або фізичного пошкодження обладнання. Якщо автоматичне відновлення неможливе, вони мають гарантувати відновлення роботи у визначений строк.
Ці вимоги закріплені постановою Кабінету Міністрів №1009 від 6 серпня 2026 року. Більшість її положень уже набула чинності, а окремі зміни запрацюють з 1 січня 2027 року. Для критично важливих систем передбачено географічне розділення основної та резервної інфраструктури.
До перевірок хмарних провайдерів залучатимуть СБУ
Міністерство готує спрощення процедур допуску хмарних провайдерів до обслуговування державних інформаційних ресурсів. Нині компанії мають підтверджувати відповідність вимогам безпеки, розташування обладнання та права на нього; великим міжнародним постачальникам частину цих процедур складно виконати через корпоративну структуру.
Адміністративні вимоги планують спростити без зниження стандартів кібербезпеки. До перевірки компаній, що працюватимуть із державними ресурсами та критичною інфраструктурою, залучатимуть Службу безпеки України.
Мінцифри не визначатиме конкретних постачальників: українські й іноземні компанії проходитимуть однакову процедуру допуску, а вибір провайдера залежатиме від потреб і ризиків певної системи. Відомство паралельно готує мережі до найближчої зими та механізми довгострокового резервування ресурсів.
