Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 14 жовтня запропонував Азербайджану обмінятися рівноцінними за площею територіями, щоб усунути анклави й ексклави вздовж кордону. У відеозверненні у Facebook він назвав це одним із принципів остаточного мирного врегулювання, поряд із відкриттям транспортних шляхів та відмовою сторін від взаємних претензій.
Коротко про головне
- Обмін має стосуватися ділянок однакової точно визначеної площі.
- Конкретних карт і механізму передавання територій прем’єр не представив.
- Єреван пов’язує делімітацію з Алма-Атинською декларацією 1991 року.
- Сторони мають відкрити міжнародні та внутрішні транзитні маршрути.
- Текст мирної угоди парафували, але ще не підписали й не ратифікували.
Як Єреван бачить розв’язання питання анклавів
Пашинян заявив, що після укладення мирної угоди по обидва боки кордону не повинно залишитися анклавів та ексклавів. За його задумом, країни могли б передати одна одній ділянки точно визначеної однакової площі, аби кордон став суцільним.
Пашинян пов’язує встановлення кордону з Алма-Атинською декларацією 1991 року. Він також наголосив, що міжнародно визнана площа Вірменії має зберегтися на рівні 29 743 квадратних кілометрів.
За даними CivilNet, на території Вірменії є три ділянки, які юридично належать Азербайджану, але перебувають під вірменським контролем. В Азербайджані розташований Арцвашен — анклав, який юридично належить Вірменії. Видання припускає, що обмін міг би допомогти уникнути переселення жителів і спростити проходження кордону.
Водночас прем’єр не оприлюднив карти, переліку ділянок чи погодженого порядку їх передачі.
Дороги мають працювати і в межах TRIPP, і поза ним
Іншим елементом врегулювання Пашинян назвав повне відкриття транспортних комунікацій. Йдеться не лише про міжнародні маршрути, а й про можливість громадян кожної країни діставатися різних частин своєї держави через територію сусіда.
Азербайджан прагне прямого сполучення зі своєю Нахічеванською Автономною Республікою через південну Вірменію. Єреван, зі свого боку, зацікавлений у відновленні транспортного зв’язку через азербайджанську територію.
За словами глави уряду, маршрути мають діяти як у межах проєкту TRIPP — «Маршрут Трампа заради міжнародного миру та процвітання», — так і поза ним. Проєкт передбачає розвиток регіональних зв’язків із дотриманням суверенітету та юрисдикції держав, якими проходитимуть шляхи. Відкриття доріг пов’язують із відновленням торгівлі, логістики й економічних контактів на Південному Кавказі.
Відмова від претензій і контакти з Алієвим
Пашинян запропонував закріпити в мирному врегулюванні відсутність взаємних територіальних претензій і повагу до суверенітету. У цьому зв’язку він згадав Карабах, Ґардман, Ширван, Нахічевань та концепцію так званого «Західного Азербайджану».
На його думку, угода має створити умови, за яких Єреван і Баку не висуватимуть одне одному вимог, пов’язаних з історичними територіальними суперечками. Прем’єр пов’язав перспективу домовленості з нещодавніми контактами з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Туркменістані. Після них, за словами Пашиняна, у нього склалося попереднє враження, що мир на таких умовах можливий.
Мирний договір потребує підписання та нових домовленостей
Вірменія та Азербайджан мають тривалу історію конфлікту навколо Нагірного Карабаху. Після воєн 1990-х років і 2020 року Азербайджан установив повний контроль над регіоном у вересні 2023 року.
У серпні 2025 року сторони за посередництва США парафували текст мирної угоди у Вашингтоні. Станом на 14 жовтня 2026 року документ не був підписаний і ратифікований обома державами.
Делімітація кордону, транспортні маршрути та територіальні питання залишаються на переговорах. Запропонований обмін землями не є ухваленим рішенням: для його реалізації потрібні додаткові домовленості, юридичне оформлення та внутрішньодержавні процедури. Під час подальших переговорів має з’ясуватися, чи погодиться Баку на конкретний механізм обміну територіями.
