Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Financial Times, яке 15 жовтня переказало Reuters, заявив про завершення триденної паузи в ударах по російській нафтопереробній інфраструктурі. За його словами, Україна погодилася на обмеження на прохання США, однак вирішила не продовжувати їх, оскільки Росія продовжувала атаки на українські міста та енергетику.
Коротко про головне
- Зеленський заявив, що триденна пауза в ударах по енергетиці Росії завершена.
- Президент пов’язав це рішення з тим, що Росія, за його словами, продовжувала атаки на Україну.
- Трамп заперечив припинення обміну розвідданими зі стороною України.
- Нову паузу Київ може розглянути за додаткових ракет-перехоплювачів Patriot.
Що Зеленський сказав про паузу
Зеленський повідомив Financial Times, що Україна протягом трьох днів утримувалася від енергетичних ударів, дослухаючись до побажання Вашингтона. Президент пояснив свою позицію тим, що Росія, за його словами, не зупинила удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі. Він також заявив, що за тиждень унаслідок російських атак загинули понад 100 людей; ця цифра є оцінкою, озвученою Зеленським в інтерв’ю.
12 жовтня Офіс президента повідомляв, що Зеленський говорив, зокрема, про атаку на електростанцію в Харкові. Тоді він заявив, що енергетичне перемир’я може працювати лише за умови реального тиску США на Росію.
Пожежа на Рязанському НПЗ
15 жовтня Reuters із посиланням на губернатора Рязанської області Павла Малкова повідомило про пожежу на Рязанському нафтопереробному заводі під час масованої дронової атаки. За даними агентства, на місці працювали екстрені служби, а влада оцінювала матеріальні збитки.
Завод належить «Роснефти» та постачає паливо до Москви. У доступній цитаті Малков підтвердив пожежу під час атаки безпілотників, але не назвав Україну відповідальною за неї.
Розбіжності Києва і Вашингтона
Зеленський розкритикував рішення США щодо російського дизеля. Мінфін США видав тимчасову ліцензію, яка стосується визначених поставок дизельного пального, завантаженого на танкери станом на 9 жовтня, і діятиме до квітня 2027 року. Це виняток для окреслених операцій, а не загальне скасування санкцій проти Росії.
Президент України пов’язав таке рішення з ризиком додаткових доходів Росії під час війни. 12 жовтня він порівнював можливий російський експорт у 300–500 тисяч тонн дизеля на місяць зі світовим споживанням у 120 мільйонів тонн на місяць; це була його оцінка економічного обґрунтування домовленості.
В інтерв’ю FT Зеленський також заявив, що українська сторона не отримала завчасного попередження про окремі пуски російських балістичних ракет, а раніше чула сигнали про можливі обмеження розвідувальної підтримки через атаки на російську енергетику. Дональд Трамп публічно заперечив припинення обміну розвідданими з Україною.
Окремо президент порушив питання обмежень військової системи Starshield. Reuters передавало позицію української сторони, що її сповільнення заважало операціям; Ілон Маск 14 жовтня заявив, що Starshield належить і контролюється урядом США, який визначає умови її використання.
За якої умови можлива нова пауза
Зеленський не виключив нового тимчасового припинення ударів по російських енергетичних об’єктах. За його словами, Україна могла б розглянути це навіть за продовження атак Росії, якщо США нададуть додаткові ракети-перехоплювачі для систем Patriot.
Президент назвав таку допомогу мінімально прийнятною умовою для посилення захисту міст і критичної інфраструктури. Йдеться про умовну позицію Києва, а не про погоджену зі США домовленість чи вже схвалене постачання ракет.
