У Франції 17 жовтня масові протести через високі ціни на пальне, зростання вартості життя та стан державних послуг переросли в сутички з поліцією в кількох містах. За даними Reuters, до середини дня правоохоронці затримали 272 людей. Заворушення, пошкодження майна та підпали зафіксували, зокрема, у Парижі, Ліоні та Марселі.
Коротко про головне
- Поліція затримала 272 людей до середини дня.
- Зіткнення відбулися в Парижі, Ліоні, Марселі, Тулузі та Анже.
- CGT оцінила кількість учасників у понад 500 тисяч.
- МВС оприлюднило ранні дані лише для регіонів поза Парижем.
- Прем’єр визнав право на мирний протест і засудив насильство.
У Парижі застосували газ, у Ліоні підпалили туристичний офіс
Найбільше напруження виникло у Парижі, де вранці сформувалися кілька неузгоджених із владою колон. Біля Північного вокзалу та в інших районах столиці правоохоронці намагалися розігнати групи демонстрантів, повідомляє Le Monde.
Частина учасників кидала в поліцію каміння й піротехнічні засоби. У відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ. У центрі Парижа пошкодили вітрини магазинів і ресторанів, горіли автомобілі та сміттєві контейнери; деякі торговельні заклади тимчасово зачинилися.
У Ліоні протестувальники підпалили будівлю туристичного офісу. У Марселі пошкодили міську ратушу, після чого місцева влада попросила додаткової допомоги правоохоронців. Зіткнення також фіксували в Тулузі та Анже, а в кількох містах повідомляли про травмованих учасників акцій.
МВС і профспілка CGT оприлюднили різні оцінки масштабів мобілізації
До полудня Міністерство внутрішніх справ Франції нарахувало 140 протестних акцій у регіонах поза Парижем, у яких брали участь 32 800 людей. У столиці на той момент затримали приблизно 100 осіб, а загальна кількість затриманих у країні становила 166.
Пізніше МВС оновило дані щодо затримань. Показник зріс у міру перебігу дня та охопив події в різних містах.
Після 17:00 за місцевим часом профспілкова конфедерація CGT заявила про понад 500 тисяч учасників загальнонаціональної мобілізації. Ця оцінка не є прямим зіставленням із ранніми цифрами МВС: урядовий підрахунок був попереднім, зробленим до полудня й без Парижа, тоді як дані CGT охоплювали всю країну та були оприлюднені пізніше.
До студентів і школярів приєдналися профспілки, фермери та пенсіонери
Серед учасників акцій були студенти, школярі, викладачі, працівники різних галузей, фермери, пенсіонери та представники профспілок. Частина демонстрантів прийшла у жовтих жилетах — символі французького протестного руху 2018 року.
Учасники вимагають знизити вартість пального, підвищити купівельну спроможність і доходи, збільшити фінансування освіти та поліпшити державні послуги. Нинішня хвиля почалася у вересні зі студентських і шкільних демонстрацій у передмістях Парижа.
Молодь виступала проти нестачі викладачів, незадовільного стану навчальних закладів і скорочення освітніх ресурсів. Згодом до неї долучилися профспілки й представники руху «жовтих жилетів». Невдоволення також пов’язують із діями поліції під час попередніх студентських акцій: у Франції розслідують численні повідомлення про надмірне застосування сили, зокрема тяжке травмування підлітків.
Влада покладає відповідальність за заворушення на радикальні групи
Міністерство внутрішніх справ заявило, що частину заворушень організували радикальні групи. За версією відомства, вони нападали на поліцейських, пошкоджували державні будівлі та намагалися грабувати магазини.
Учасники демонстрацій наполягають, що більшість людей протестувала мирно, а насильство спричиняли окремі групи. Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню назвав мирні демонстрації законним правом громадян, але заявив про неприпустимість підпалів, пограбувань і нападів.
Лекорню також сказав, що уряд не дозволить використовувати насильство для досягнення політичних цілей. Президент Еммануель Макрон раніше закликав до спокою на тлі посилення соціальної напруженості.
Увечері акції тривали, а профспілки вимагали відповіді уряду
Станом на вечір 17 жовтня протести та сутички в окремих містах тривали. Поліція продовжувала забезпечувати громадський порядок, а профспілки наполягали, що уряд має відповісти на соціально-економічні вимоги учасників акцій.
Протести відбуваються приблизно за пів року до президентських виборів 2027 року. Високі ціни та стан освіти стали одними з головних джерел суспільного невдоволення, з якими стикається французька влада.
