Голова Антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець заявила про виявлення судової ухвали, яка, за її словами, розкриває механізм можливих корупційних виплат народним депутатам за голосування у Верховній Раді. Активісти вимагають перевірити ймовірну причетність керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамії до цієї справи. За інформацією Центру протидії корупції (ЦПК), в ухвалах Вищого антикорупційного суду згадується неназваний депутат із керівництва фракції, який міг отримати 85 тисяч доларів для подальшого розподілу між парламентарями. П’ятеро народних депутатів уже отримали підозри, однак Арахамії про підозру в цьому провадженні не повідомляли, а його причетність до ймовірної схеми не встановлена.
Богуславець заявила про судові матеріали щодо корупційної схеми
Голова Антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець повідомила про судову ухвалу, у якій, за її твердженням, описано механізм можливого підкупу народних депутатів.
Ідеться про кримінальне провадження, яке розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За повідомленням ЦПК, у матеріалах Вищого антикорупційного суду згадується народний депутат із керівництва фракції «Слуга народу», якому слідство відводить роль організатора ймовірної групи.
Антикорупційні активісти вважають, що цим депутатом міг бути Давид Арахамія. Такий висновок вони пов’язують, зокрема, з обшуками у його помічника та описом ролей учасників у матеріалах слідства.
У наведеному ЦПК фрагменті ухвали прізвище Арахамії не зазначене. Отже, його ідентифікація як можливого організатора є версією громадських активістів, яка потребує процесуальної перевірки.
Як могла працювати схема виплат депутатам за голосування
У грудні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття ймовірної організованої групи, яка, за версією слідства, забезпечувала отримання неправомірної вигоди парламентарями.
Слідчі описали ієрархічну структуру з розподілом ролей між учасниками. Координацію здійснював один із народних депутатів.
Для організації голосувань, за інформацією НАБУ, використовували спеціальну групу в месенджері WhatsApp. Учасникам надсилали номери законопроєктів та вказівки щодо голосування, після чого окремим депутатам передавали гроші.
За матеріалами слідства, суми неправомірної вигоди за окремі голосування становили від 2 до 20 тисяч доларів.
Окремо ЦПК звернув увагу на відомості із судових ухвал щодо 85 тисяч доларів, які наприкінці 2025 року нібито отримав представник керівництва фракції для подальшого розподілу. Ця обставина, на думку активістів, потребує додаткової перевірки.
Хто з народних депутатів отримав підозри
У межах розслідування НАБУ та САП повідомили про підозри п’ятьом чинним народним депутатам від фракції «Слуга народу».
За інформацією українських медіа, йдеться про:
Юрія Кісєля — заступника голови фракції;
Ольгу Савченко;
Ігоря Негулевського;
Михайла Лабу;
Євгена Пивоварова.
На початку січня 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав усім п’ятьом запобіжні заходи у вигляді застав. Їхні розміри становили від 16,6 до 40 мільйонів гривень.
У жовтні стало відомо про продовження строку досудового розслідування до 27 грудня 2026 року. Усі п’ятеро залишаються підозрюваними, а не засудженими. Остаточну оцінку їхніх дій має надати суд.
Чому антикорупційні організації вимагають перевірити Арахамію
20 жовтня Центр протидії корупції оприлюднив інформацію про нове звернення до тимчасового виконувача обов’язків генерального прокурора Антона Ковальського.
Заяву подали 19 жовтня. У ній громадська організація просить перевірити можливу причетність Давида Арахамії до одержання неправомірної вигоди.
Серед обставин, на які посилаються активісти, — згадки про представника керівництва фракції в судових матеріалах, обшуки у помічника Арахамії та відомості про можливий розподіл грошей між депутатами.
Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк наголосила, що організація вимагає проведення повноцінного розслідування. Саме встановлення особи можливого організатора, його ролі та джерела коштів має стати завданням правоохоронців.
Станом на 22 жовтня немає підтвердження, що Давиду Арахамії повідомлено про підозру у цій справі.
Чому виникли питання до колишнього генпрокурора Кравченка
Мартина Богуславець повідомила, що Антикорупційний центр «МЕЖА» ще в лютому 2026 року звертався до Офісу генерального прокурора з повідомленням про можливий злочин Арахамії. За її словами, окремого провадження не зареєстрували. В Офісі генпрокурора пояснювали це тим, що відповідні обставини вже розслідуються НАБУ.
Представники «МЕЖІ» не погодилися з таким обґрунтуванням і звинуватили тодішнього генпрокурора Руслана Кравченка у перешкоджанні розслідуванню.
Водночас твердження про можливі особисті домовленості між Кравченком і Арахамією не підтверджені встановленими слідством фактами. Саме по собі невнесення відомостей до реєстру не доводить існування таких домовленостей.
У ЦПК наголошують, що розпочати кримінальне провадження щодо народного депутата уповноважений генеральний прокурор, і закликають нового керівника прокуратури належно розглянути звернення.
Які питання залишаються без відповіді
Наразі слідству належить встановити, хто саме міг організовувати систему виплат, звідки надходили гроші та чи були причетні до ймовірної схеми інші посадовці. Окремої перевірки потребує роль неназваного депутата з керівництва парламентської фракції, якого згадують у матеріалах ВАКС.
Судові ухвали, винесені під час досудового розслідування, можуть містити опис версії сторони обвинувачення, але самі по собі не є обвинувальним вироком.
Поки що підтвердженим процесуальним результатом є повідомлення про підозри п’ятьом депутатам. Можлива причетність інших посадовців, зокрема Давида Арахамії, залишається предметом вимог антикорупційних організацій щодо додаткового розслідування.
