У Німеччині в суботу, 31 жовтня 2026 року, розпочалися масштабні протести молоді проти можливої примусової військової служби, збільшення військових витрат і скорочення фінансування соціальної сфери. Демонстрації, організовані рухом Gen Z regelt («Покоління Z бере справу у свої руки»), охопили 34 міста, зокрема Берлін, Гамбург, Штутгарт, Франкфурт і Мюнхен. За даними поліції, у Берліні зібралися близько 5 тисяч людей, у Штутгарті — понад 3 тисячі. Більшість акцій проходили мирно, проте місцями зафіксували використання піротехніки та порушення громадського порядку, повідомляють Reuters і німецькі медіа.
Скільки людей вийшли на протести в Німеччині
Найбільші акції проходять у Берліні, Ганновері, Штутгарті, Гамбурзі та інших великих містах країни. Організатори заявляли про приблизно 182 тисячі потенційних учасників по всій Німеччині, однак фактична явка в низці міст виявилася нижчою за очікування.
Біля Бранденбурзьких воріт у Берліні поліція нарахувала близько 5 тисяч демонстрантів, тоді як організатори заявили про 11 тисяч. У Штутгарті, за даними правоохоронців, зібралися понад 3 тисячі людей, а організатори оцінили кількість учасників приблизно у 12 тисяч.
У Ганновері поліція повідомила про 5800 демонстрантів. У Гамбурзі, за оцінкою журналістів NDR, на вулиці вийшли кілька тисяч людей.
Частина протестувальників прийшла у костюмах на Геловін. На акціях можна було побачити комуністичну символіку, прапори колишньої НДР та плакати з вимогою відставки канцлера Фрідріха Мерца.
Чого вимагають протестувальники
Головним організатором загальнонаціональних акцій стала молодіжна ініціатива Gen Z regelt. Її представники заявляють, що молоді люди не хочуть залишатися осторонь рішень, які визначатимуть їхнє майбутнє.
Серед основних вимог — збільшення фінансування шкіл, університетів і медичних послуг, доступніше житло, зниження вартості життя, посилення захисту клімату та відмова від обов’язкового військового призову.
Учасники також критикують зростання оборонних витрат на тлі проблем із фінансуванням соціальних програм.
«Ми сьогодні тут, щоб боротися за мир і свободу, а не за війну та примус», — заявила в Берліні представниця Gen Z regelt Ліна Фрідріх у коментарі Reuters.
Барикади, піротехніка та сутички з поліцією
Хоча більшість демонстрацій відбувалися мирно, в окремих містах виникли інциденти.
У Штутгарті поліція кілька разів зупиняла ходу через учасників із закритими обличчями, відхилення від погодженого маршруту та використання піротехніки. Правоохоронці також повідомили про підпалені смітники й графіті.
У Гамбурзі, за даними Reuters, підпалювали барикади. Частина власників магазинів у німецьких містах заздалегідь закрила вітрини захисними конструкціями через побоювання заворушень.
У Берліні відбулася й окрема вечірня акція під гаслом Gen Z hat genug! («Поколінню Z набридло!»). За повідомленням rbb, на площі Розенталер-Плац зібралися близько 300 людей. Там зафіксували кидання петард у поліцейських.
Організатори основного денного протесту Gen Z regelt дистанціювалися від цієї вечірньої демонстрації та закликали учасників до ненасильницьких дій.
Чи повернула Німеччина обов’язкову військову службу
Причиною невдоволення молоді стали зміни в системі комплектування Бундесверу, які почали діяти 1 січня 2026 року.
Згідно з новим законодавством, усі 18-річні громадяни Німеччини отримують анкети для оцінювання готовності до військової служби. Для чоловіків їх заповнення обов’язкове, для жінок — добровільне.
Із 1 липня 2027 року передбачено обов’язковий медичний огляд чоловіків, народжених починаючи з 2008 року.
Проте загальний примусовий призов до армії наразі не відновлений. Служба залишається добровільною. Якщо Бундесвер не зможе набрати необхідну кількість військових, Бундестаг матиме можливість окремим законом запровадити обов’язковий призов.
Станом на вечір 31 жовтня протести у Німеччині здебільшого проходять мирно, хоча в окремих містах поліція фіксує порушення порядку. Загальна остаточна кількість учасників ще уточнюється. Молодіжні організації продовжують виступати проти можливого запровадження обов’язкової служби та вимагають перегляду пріоритетів державних витрат.
