Президент США Дональд Трамп визнав, що війна з Іраном і спричинене нею подорожчання енергоносіїв стали одними з чинників втрати підтримки Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу. Після голосування 3 листопада він уперше прокоментував масштабні втрати своєї партії, однак наголосив, що не шкодує про початок військової операції проти Тегерана.
Коротко про головне
- Трамп визнав, що війна з Іраном вплинула на втрати республіканців на виборах.
- Подорожчання нафти та бензину стало одним із головних економічних наслідків конфлікту.
- Вранці 4 листопада нафта Brent торгувалася поблизу 103 доларів за барель.
- Раніше Трамп пов’язував високі ціни з українськими ударами по російських НПЗ.
Трамп визнав, що війна з Іраном вплинула на результати виборів
Після появи результатів голосування американський президент дав телефонні інтерв’ю Fox News та The Wall Street Journal, у яких прокоментував причини невдач республіканців.
«Думаю, частково це було пов’язано з Іраном. Але водночас люди розуміли важливість того, що я зробив стосовно Ірану», — заявив Трамп в ефірі Fox News.
У розмові з The Wall Street Journal президент також визнав, що війна стала одним із чинників, які вплинули на голосування. Водночас він наголосив, що за аналогічних обставин знову ухвалив би рішення про військову операцію.
За оцінкою Трампа, основним політичним наслідком конфлікту стало подорожчання нафти та автомобільного пального, яке посилило невдоволення американців економічною ситуацією.
Попри це, президент продовжує наполягати, що військова кампанія була необхідною для недопущення створення Іраном ядерної зброї.
Як війна з Іраном вплинула на світові ціни на нафту
Сполучені Штати та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ірану 28 лютого 2026 року. Конфлікт, який Вашингтон спочатку розраховував завершити протягом кількох тижнів, триває вже понад вісім місяців.
Бойові дії спричинили серйозні перебої з транспортуванням нафти через Ормузьку протоку — один із найважливіших маршрутів світової енергетичної торгівлі. До початку війни через неї проходило близько п’ятої частини світових нафтових потоків.
Іранські атаки на судна та енергетичні об’єкти, а також американська морська блокада посилили нестабільність постачань.
Упродовж конфлікту вартість нафти Brent неодноразово перевищувала $100 за барель. Це вплинуло на ціни бензину, дизельного пального та транспортних перевезень.
Станом на ранок 4 листопада ф’ючерси на Brent торгувалися поблизу $103,34 за барель, тоді як американська WTI коштувала близько $95,56. Напередодні котирування знижувалися на тлі повідомлень про дипломатичні переговори щодо завершення війни.
Раніше Трамп звинувачував Україну в подорожчанні пального
Ще 5 жовтня Дональд Трамп намагався пояснити високі ціни на бензин іншими чинниками.
У дописі в Truth Social він заявляв, що головною причиною подорожчання більше не є Ормузька протока. Натомість президент звинувачував Україну через удари по російських нафтопереробних заводах, а також закриття американських НПЗ у штатах, контрольованих демократами.
Війна з Іраном залишається одним із головних чинників зростання енергетичних цін, хоча українські удари по російській нафтовій інфраструктурі також впливають на окремі сегменти паливного ринку.
Тепер, після виборчих втрат республіканців, Трамп прямо визнав політичні наслідки війни на Близькому Сході.
Демократи посилили позиції в Конгресі США
На проміжних виборах 3 листопада демократи здобули низку важливих перемог, зокрема у штатах, де раніше переважали республіканці.
Результати голосування створили для адміністрації Трампа нову політичну ситуацію: демократи отримали можливість посилити контроль за діяльністю Білого дому та обмежувати частину президентських законодавчих ініціатив.
Сам Трамп уже заявив, що готовий використовувати право вето проти законопроєктів, які вважатиме неприйнятними.
Президент припустив, що після періоду політичного протистояння республіканці та демократи зможуть повернутися до переговорів про спільні рішення.
Питання завершення війни з Іраном залишається відкритим. Хоча Вашингтон і Тегеран ведуть непрямі переговори за посередництва регіональних держав, сторони досі мають суттєві розбіжності щодо санкцій, морської блокади та іранської ядерної програми.
