Україна провела щонайменше три випробування систем, призначених для перехоплення цілей у навколокосмічному просторі. Розробки розглядають як один зі способів протидії російським балістичним ракетам, зокрема «Орєшніку», траєкторія польоту якого проходить через верхні шари атмосфери та ближній космос. Паралельно Київ розвиває власну супутникову інфраструктуру, щоб зменшити залежність від закордонних систем зв’язку. Про це 8 листопада повідомив народний депутат Федір Веніславський, який очолює підкомітет Верховної Ради з питань державної безпеки.
- Україна провела щонайменше три випробування позаатмосферних систем перехоплення цілей.
- Розробки спрямовані на протидію високошвидкісним загрозам, зокрема ракетам «Орєшнік».
- Українська сторона розглядає можливість серійного виробництва, але фінансування залишається проблемою.
- Супутник OBRIA NANO запустили 1 жовтня, нині він проходить орбітальні випробування.
Україна провела три випробування позаатмосферних систем
Українські розробники працюють над засобами перехоплення цілей на висотах, де традиційні системи протиповітряної оборони мають обмежені можливості.
Федір Веніславський підтвердив проведення трьох випробувань таких систем. За його словами, Україна вже продемонструвала відповідні запуски та нині вивчає можливість налагодження виробництва.
Розробки призначені для перехоплення загроз у навколокосмічному просторі. Серед напрямів випробувань видання також згадує протидію озброєнню, яке може запускатися з літальних апаратів на надзвичайно великих висотах.
Водночас технічних характеристик систем, дальності їхньої дії та результатів фактичного ураження цілей не оприлюднено. Тому наразі немає підстав стверджувати, що Україна вже має готовий комплекс, здатний гарантовано перехоплювати російські ракети «Орєшнік».
Веніславський визнав, що перехід від випробувань до серійного виробництва потребуватиме значного фінансування. В умовах повномасштабної війни це залишається одним із головних викликів.
Загроза «Орєшніка» змушує розвивати нові технології
Росія застосовувала балістичні ракети «Орєшнік» щонайменше тричі. Особливістю цього комплексу є траєкторія польоту, яка передбачає вихід ракети в навколокосмічний простір із подальшим розділенням бойового оснащення.
Подібні загрози ускладнюють роботу систем протиракетної оборони та потребують спеціалізованих засобів раннього виявлення й перехоплення.
За словами Веніславського, космічна складова війни вже має критичне значення для українських військових. Він наголосив, що Київ повинен розвивати власні можливості не лише для отримання супутникових даних, а й для протидії загрозам із навколокосмічного простору.
Російські стартові майданчики розташовані за межами досяжності частини українських далекобійних засобів ураження. Саме тому розвиток технологій перехоплення стає окремим напрямом оборонних досліджень.
Україна вже запустила власний супутник OBRIA NANO
Паралельно з розробкою нових оборонних систем Україна працює над створенням незалежної супутникової мережі зв’язку.
Першим практичним результатом став супутник OBRIA NANO, розроблений у межах співпраці української оборонно-технологічної компанії HIMERA та данського виробника космічних апаратів GomSpace.
Апарат вивели на орбіту 1 жовтня 2026 року під час місії SpaceX Transporter-18. Про початок його роботи компанії офіційно повідомили 27 жовтня.
OBRIA NANO є випробувальним супутником, призначеним для перевірки технологій майбутньої української системи зв’язку. Він працює під управлінням українського оператора, а результати орбітальних тестів мають стати основою для створення повноцінної мережі.
Українська супутникова мережа може налічувати близько 245 апаратів
Перспективне українське супутникове угруповання може складатися приблизно з 245 апаратів. Водночас компанії HIMERA та GomSpace поки офіційно не оприлюднили остаточну кількість супутників, терміни розгортання мережі та її фінансування.
Мета проєкту OBRIA — забезпечити Україну власними каналами супутникового зв’язку, які доповнюватимуть наявні європейські системи.
Один із ключових мотивів — зменшення залежності від іноземних провайдерів, насамперед Starlink. Нещодавні обмеження швидкості супутникового інтернету та перебої в доступі до окремих космічних сервісів продемонстрували ризики для військового управління.
У перспективі компанії планують локалізувати в Україні виробництво супутників і наземних терміналів. Це має дозволити поступово розширювати власні технологічні можливості та створювати незалежну інфраструктуру зв’язку для потреб держави й оборони.
