Світовий кліматичний саміт ООН, що проходив у турецькій Анталії, завершився без ухвалення підсумкової угоди. Делегації майже 200 держав так і не змогли знайти компроміс у питанні поступової відмови від нафти, газу та вугілля — подібний провал глобальних кліматичних переговорів стався вперше з часів Копенгагенської конференції 2009 року.
- Кліматичний саміт COP31 завершився без ухвалення спільної підсумкової угоди.
- Євросоюз відхилив документ через відсутність положень щодо викопного палива.
- Росія та Саудівська Аравія виступали проти згадування викопного палива.
- Переговори стали найтривалішими в історії кліматичних конференцій ООН.
Чому переговори зайшли в глухий кут
Фінальні консультації в Анталії тривали понаднормово, проте навіть додатковий час не допоміг зблизити позиції сторін. Головним каменем спотикання стало формулювання щодо майбутнього викопного палива у фінальній декларації.
Коаліція країн Європейського Союзу, малих острівних держав та низки латиноамериканських урядів наполягала на закріпленні конкретного плану згортання видобутку нафти, газу й вугілля. Натомість група великих нафтовидобувних держав заблокувала цей пункт, вимагаючи зосередитися виключно на скороченні викидів парникових газів за допомогою технологій уловлювання вуглецю, а не на забороні самих енергоносіїв.
| Сторона переговорів | Ключова позиція в Анталії | Головні вимоги |
| ЄС та острівні держави | Жорстке обмеження викопного палива | Чіткі терміни відмови від нафти, газу й вугілля для стримування росту температури |
| Країни-експортери нафти | Захист енергетичного сектору | Виключення з тексту прямих зобов’язань щодо згортання видобутку вуглеводнів |
| Країни, що розвиваються | Пріоритет кліматичного фінансування | Прямі гранти від багатих держав на адаптацію до змін клімату замість кредитів |
Перший зрив угоди з 2009 року
Для кліматичної дипломатії ООН результат саміту в Анталії став найгіршим за останні 17 років. Востаннє конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату завершувалася без ухвалення обов’язкової підсумкової угоди у грудні 2009 року в Копенгагені — тоді учасники змогли обмежитися лише необов’язковою політичною декларацією.
Окрім енергетичного блоку, переговори в Туреччині ускладнили суперечки навколо грошей. Країни Глобального Півдня заявили, що запропоновані розвиненими державами обсяги фінансування не покривають реальних збитків від екстремальних погодних явищ, посух і повеней, а запропоновані механізми лише збільшують їхній борговий тягар.
Що далі для глобальної кліматичної політики
Відсутність консенсусу в Анталії означає, що ухвалення критично важливих рішень щодо енергетичного переходу та розподілу кліматичних фондів відкладається щонайменше на рік — до наступного раунду переговорів під егідою ООН.
Екологічні організації та кліматологи вже назвали підсумки зустрічі тривожним сигналом: за їхніми оцінками, без скоординованого скорочення споживання викопного палива втримати глобальне потепління в межах 1,5 градуса за Цельсієм від доіндустріального рівня стає практично неможливо. Водночас у секретаріаті ООН запевнили, що консультації між ключовими переговорними групами продовжаться в робочому порядку протягом найближчих місяців.







