Китай розширює присутність у Бангладеш на тлі погіршення відносин з Індією
Китай посилює свій політичний і економічний вплив у Бангладеш, зокрема в умовах погіршення двосторонніх відносин між Даккою та Нью-Делі. Це відбувається напередодні національних виборів у Бангладеш, призначених на 12 лютого 2026 року, що створює сприятливі умови для поглиблення китайського впливу у південній Азії.
Після того як колишня прем’єрка Бангладеш, відома своїми тісними зв’язками з Індією, опинилася в опозиції, значна частина політичного спектру країни демонструє більшу відкритість до співпраці з Китаєм. У такому контексті Пекін посилює свої позиції, пропонуючи економічні стимули та інвестиційні проєкти.
Економічні й оборонні ініціативи Пекіна
Китай залишається одним із ключових економічних партнерів Бангладеш з обсягом двосторонньої торгівлі близько 18 млрд доларів щороку. Значна частина цього обсягу припадає на імпорт китайських товарів.
Окрім інвестицій у інфраструктуру, Пекін також розвиває оборонну співпрацю з Даккою. Зокрема йдеться про угоди щодо створення виробництва безпілотних літальних апаратів у Бангладеш, що розташовуватиметься поблизу кордону з Індією. Такі кроки свідчать про прагнення Китаю зміцнити власну військово-стратегічну присутність у регіоні.
Напруженість відносин з Індією
Останніми тижнями взаємини між Бангладеш і Індією погіршилися, що проявляється у скороченні дипломатичних контактів, обмеженні візових програм, а також напрузі, що відбивається навіть на спортивних змаганнях між двома країнами. Частина політичних сил у Дакці вважає, що співпраця з Нью-Делі не приносить очікуваних вигод.
Проте аналітики підкреслюють: географічна близькість, взаємні торговельні інтереси та питання безпеки роблять співробітництво з Індією важливим для Бангладеш незалежно від тимчасових політичних коливань.
Context.
Активізація китайської дипломатії у Бангладеш відбувається на тлі глобальної конкуренції за вплив у регіоні. Пекін прагне зміцнити свої позиції у Південній Азії через економічні, інвестиційні та оборонні ініціативи, водночас оцінюючи політичні зміни в окремих країнах як можливість для розширення впливу.






