Євросоюз вводить нові правила перетину кордону

ETIAS стане обов’язковим наприкінці 2026 року: в’їзд до ЄС буде платним

З кінця 2026 року для поїздок до країн Європейського Союзу запрацює система попередньої авторизації ETIAS. Вона передбачає обов’язкове отримання дозволу на в’їзд та сплату збору у розмірі 20 євро з людини.

Нові правила поширюються на громадян 59 безвізових держав, зокрема США, Канади, Австралії, Японії, Бразилії та України, і стосуються всіх мандрівників без винятку за громадянством.

Що зміниться для подорожей до ЄС

Для перетину кордону знадобиться спеціальний дозвіл ETIAS, який оформлюється онлайн із обов’язковою оплатою банківською карткою через офіційний сайт системи.

Авторизація буде обов’язковою для кожної особи окремо. Подати одну заявку на сім’ю чи групу неможливо — кожен мандрівник проходить процедуру індивідуально.

Дозвіл діятиме до трьох років або до завершення строку дії закордонного паспорта. Він дозволятиме багаторазові короткострокові поїздки до приблизно 30 європейських країн, включно з державами Шенгенської зони, а також Кіпром, Болгарією та Румунією.

Оплата та перевірка даних

Розгляд анкети розпочинається лише після успішної оплати, причому сплачений збір не повертається за жодних обставин.

У разі відмови або помилки в персональних даних — наприклад, у номері паспорта чи написанні імені — дозвіл анулюється, а процедуру подання заявки та оплату потрібно проходити повторно.

Водночас діти до 18 років і люди віком понад 70 років звільняються від сплати збору, однак усе одно мають подавати онлайн-заявку. Також передбачені винятки для окремих членів сімей громадян ЄС.

Коли саме запрацює система

ETIAS обговорюється в Євросоюзі з 2020 року, однак запуск неодноразово переносили. Спочатку старт планували на 2022–2024 роки, пізніше — на 2025-й.

Наразі офіційно підтверджено запуск у останньому кварталі 2026 року після повного впровадження біометричної системи контролю в’їзду та виїзду EES. Точну дату початку роботи ЄС має оголосити за кілька місяців до старту.

Контекст

ETIAS не є візою, а механізмом попередньої перевірки мандрівників із безвізових країн. Подібні системи вже діють у США, Канаді та низці інших держав і використовуються для посилення прикордонної безпеки та контролю міграційних ризиків.