Британія пропонує надавати Україні позики за рахунок заморожених активів РФ
Лондон просуває ідею так званого «reparations loan» — позик для України, що забезпечуються доходами від заморожених російських активів, без конфіскації самого капіталу.
Механізм спирається на рішення G7 про ERA-позику на $50 млрд, яку мають обслуговувати відсотки/надприбутки з іммобілізованих активів РФ. Британія вже надала Києву £2,26 млрд у цьому форматі, перший транш Україна отримала у березні 2025 року.
Що сталося
Британський уряд повідомив, що вивчає розширення інструменту «reparations loan» — позик Україні під забезпечення доходів, які генерують заморожені активи російського центробанку та інші суверенні кошти під санкціями. Ідея дозволяє не торкатися основної суми активів, але спрямовувати відсоткові надходження на обслуговування боргу України.
Як це працює
Суть: активи РФ залишаються заблокованими; відсотки/надприбутки (windfall profits) по них спрямовують на виплати за позиками Україні.
Правова логіка: використання доходів, а не конфіскація корпусу, зменшує юридичні ризики і політичні заперечення, зокрема всередині ЄС.
Що вже зроблено Британією
1 березня 2025 року уряд Великої Британії оголосив позику на £2,26 млрд для зміцнення обороноздатності України, прямо зазначивши, що обслуговування цієї позики відбуватиметься за рахунок прибутків від заморожених російських активів. 7 березня Київ підтвердив надходження першого траншу (~$1 млрд).
Контекст G7 та ЄС
На саміті G7 2024 року погоджено Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) — $50 млрд через низку двосторонніх кредитів, що сплачуються з доходів по заморожених активах РФ.
Паралельно Єврокомісія просуває схему «reparation loan» у ЄС (включно з варіантом випуску спеціальних облігацій), аби прискорити фінансування України й обійти можливі вето.
Навіщо це Україні
Швидка ліквідність для оборони та бюджету без очікування репарацій від РФ.
Прогнозоване фінансування: доходи від активів надходять регулярно, покриваючи відсотки й частину тіла позик.
Ризики та дискусії
Юридичні оскарження з боку РФ і контрагентів; потреба в чітких гарантіях для кредиторів.
Політична чутливість у частини держав ЄС щодо впливу на фінансові ринки та прецедент для суверенних резервів.
Що далі
Лондон і партнери G7/ЄС опрацьовують розширення «reparations loan» і технологічні деталі (гарантії, SPV, параметри випуску облігацій). Україна продовжить отримувати кошти за вже погодженими лініями, зокрема за британською позикою.
Джерела
UK Government; Reuters; Financial Times; аналітичні матеріали Brookings.
