Нові уряди — нові сигнали
Європейська політика входить у період турбулентності. Після парламентських виборів у Франції та Італії, а також коаліційних переговорів у Німеччині, питання підтримки України стало не просто темою дебатів, а тестом на стійкість європейської єдності.
Хоча офіційно Брюссель зберігає курс на допомогу Києву, все більше урядів говорять про потребу «переглянути масштаби і форми підтримки». Французькі праві закликають до «реалістичної дипломатії», італійські партії — до «обмеження військових витрат», а у Берліні дедалі частіше звучить поняття “втома від війни”.
Економічний фактор: енергія, санкції, соціальні настрої
За даними Єврокомісії, зростання цін на енергоносії у 2025 році знову тисне на державні бюджети.
Попри зниження інфляції, виборці очікують рішень, які покращать внутрішню ситуацію, а не фінансуватимуть війну на сході континенту.
Аналітики Центру європейської політики в Брюсселі відзначають:
“Українське питання перетворюється на маркер внутрішньої політичної боротьби — хто виступає за реформи та цінності, а хто грає на популізмі”.
Позиція України: ставка на стратегію
Офіційний Київ сприймає політичні зміни в ЄС як виклик, але також як можливість. Українська дипломатія зосереджується на двосторонніх угодах, а не лише на загальних пакетах допомоги ЄС.
Так, Україна вже погодила оновлені програми оборонного співробітництва з Польщею, Румунією, Чехією та країнами Балтії — саме вони залишаються «локомотивом підтримки» у військовому плані.
Перспектива 2025 року
Після саміту G7 і очікуваних виборів до Європарламенту у 2026 році визначальним стане питання не лише “чи допомагати Україні”, а “як і за рахунок чого це робити”.
Європа не відмовляється від Києва — вона шукає нову формулу співпраці, яка поєднуватиме безпеку, економічні інтереси та суспільні очікування.
