Зеленський у Давосі: українці живуть як у «Дні бабака», а Європа досі не знає, як захищатися
Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, заявив, що українці вже кілька років живуть у реальності, схожій на фільм «День бабака», тоді як Європа так і не зробила системних висновків щодо власної безпеки.
«Ніхто не хоче жити, як у “Дні бабака”, але українці живуть. Ще минулого року тут, у Давосі, я завершив свою промову словами: “Європа має знати, як захищатися”. Минув рік — і нічого не змінилося», — наголосив Зеленський.
Про відповідальність і війну
Президент звернув увагу на відсутність реальної відповідальності росії за злочини, скоєні під час повномасштабної війни.
«Трамп провів операцію у Венесуелі — Мадуро заарештований і в суді. А путін не в суді. І це вже четвертий рік великої війни в Європі», — заявив Зеленський.
Він підкреслив, що спеціальний трибунал щодо воєнних злочинів РФ досі не має навіть власної будівлі, що, на його думку, є символом затягування процесу правосуддя.
Критика безпекової політики Європи
Глава держави поставив прямі питання європейським лідерам щодо готовності до можливого розширення російської агресії.
«Хто відповість, якщо путін нападе на Литву або Польщу?» — запитав Зеленський.
Він зазначив, що Європа фактично покладається лише на віру, що НАТО автоматично спрацює у разі загрози, хоча, за його словами, Альянс ніколи не демонстрував свої дії в умовах реальної війни на території ЄС.
Гренландія і сигнали росії
Окремо Зеленський прокоментував ситуацію навколо Гренландії, зазначивши, що більшість європейських лідерів не розуміють, як реагувати на дії США в цьому регіоні.
«Ви відправили 40 солдатів до Гренландії. Навіщо? Що ви хочете цим сказати? Що ви хочете цим сказати Росії?» — звернувся президент України до західних партнерів.
Контекст
Виступ Зеленського в Давосі був присвячений безпеці Європи, відповідальності за війну РФ проти України та необхідності рішучих дій, а не декларацій. Президент України вкотре наголосив, що війна більше не є лише українською проблемою, а стала центральним викликом для всієї європейської безпекової архітектури.



