Російська Федерація сформувала цілісну інфраструктуру для підготовки, запуску та супроводу ударних БпЛА типу «Шахед/Герань» у безпосередній близькості до білоруського кордону. Головна мета створення цього «поясу» — масоване скерування безпілотників в обхід української ППО через повітряний простір Білорусі або вздовж її кордону, що значно ускладнює роботу моніторингових систем та мобільних вогневих груп ЗСУ.
Тільки за травень 2026 року в повітряному просторі Білорусі було зафіксовано понад 100 випадків несанкціонованого зальоту російських дронів.
Ключові об’єкти нової інфраструктури
Супутникові знімки зафіксували розширення п’яти основних військових локацій у Брянській, Орловській та Смоленській областях РФ.
1. Комплекс Цимбулова (Орловська область) — «Найбільший дронопорт у світі»
Координати: 53.36858° N, 35.8166° E
Відстань до Білорусі: ~200 км (335 км до Гомеля)
Статус: Активно використовується з осені 2024 року.
Особливості: Масштабний об’єкт, площа якого лише за весну 2026 року збільшилася майже вдвічі і зараз становить приблизно 2 на 4 кілометри. Російська пропаганда відкрито називає його «найбільшим дронопортом у світі». Тут зафіксовані капітальні сховища, де можуть одночасно утримуватися сотні БпЛА. Крім стандартних «Шахедів», на Цимбуловій розгорнуто пускові установки завдовжки до 80 метрів, призначені для нових реактивних модифікацій («Герань-5»).
2. Військовий аеродром «Шаталово» (Смоленська область)
Координати: 54.33892° N, 32.47221° E
Відстань до Білорусі: 46 км (найближча точка до кордону та країн НАТО)
Статус: Активне будівництво розпочалося на початку 2025 року, запуски фіксуються щотижня.
Особливості: Починаючи з травня 2026 року, кількість стаціонарних пускових установок тут зросла до десяти. На снігових та ґрунтових знімках аналітики виявили специфічні чорні сліди — наслідки тестування та бойових стартів реактивних безпілотників з рейкових платформ. Об’єкт прикритий власними системами ППО.
3. Стартовий комплекс «Навля» (Брянська область)
Координати: 52.85476° N, 34.50651° E
Відстань до Білорусі: 127 км
Статус: Зведений з нуля на місці лісової просіки. У квітні 2026 року Сили оборони України завдавали по ньому ударів, проте станом на червень будівництво триває.
Особливості: Має три стаціонарні стартові позиції та близько 16 захищених ангарів-укриттів для зберігання палива та апаратів.
4. Аеродром «Сєща» (Брянська область)
Координати: 53.71538° N, 33.34548° E
Відстань до Білорусі: ~45 км
Статус: Використовується як логістичний хаб та транзитний вузол. Окрім безпосередніх пусків, виконує роль координаційного центру для маршрутизації польотних завдань.
5. Стартовий комплекс «Асовиця» (Брянська область)
Координати: 52.32268° N, 34.50236° E
Відстань до Білорусі: 163 км (лише 35 км до кордону з Україною)
Статус: Наймолодший об’єкт «поясу», розгортання якого розпочалося влітку 2025 року. Наразі виходить на етап операційної готовності.
Анатомія чотирьох контурів
Військові аналітики зазначають, що згадані об’єкти не працюють ізольовано. Створено цілісну архітектурну систему, розподілену за чотирма функціональними контурами:
Контур запуску: Безпосередньо стаціонарні рейкові та мобільні автомобільні катапульти (Шаталово, Цимбулова, Навля).
Зберігання та логістика: Бункери та захищені легкі ангари для оперативного збирання «Шахедів» з машинокомплектів.
Маршрутизація: Використання білоруського повітряного простору як «сірої зони», де українські мобільні групи не можуть ліквідувати цілі з міркувань політичних та безпекових обмежень.
Керування та ретрансляція: Застосування спеціальних бортів супроводу або наземних вишок зв’язку вздовж кордону для координації масованих нальотів (так званих «ройових атак»).
Висновок моніторингових груп: Розбудова цієї мережі свідчить про довгострокову стратегію РФ щодо підтримання високої інтенсивності повітряного терору за рахунок дешевих дронів-камікадзе, при цьому Білорусь де-факто залишається повноцінним інфраструктурним плацдармом для російської армії.
