Угорщина офіційно засудила російські кібератаки проти країн Заходу та висловила солідарність із союзниками, які стали об’єктами атак. Міністерка закордонних справ Аніта Орбан заявила про підтримку партнерів після того, як ЄС і Велика Британія синхронно запровадили санкції проти російських хакерських груп і співробітників розвідки, причетних до масштабних атак на урядові та інфраструктурні об’єкти.
Коротко про головне
- Угорщина засудила російські кібератаки та висловила солідарність із союзниками.
- ЄС і Велика Британія 13 липня ввели санкції проти російських хакерів.
- Санкції стосуються співробітників ГРУ та пов’язаних структур.
- Міністр закордонних справ Франції викликає російського посла.
- США, Німеччина, Польща і Чехія підтримали санкції та посилення кіберзахисту.
Заява Угорщини: позиція та аргументи
Офіційний Будапешт відкрито засудив російські кібератаки, спрямовані проти країн Заходу. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан наголосила на солідарності з усіма союзниками, які постраждали від зловмисної діяльності у кіберпросторі. Вона підкреслила, що Угорщина виступає за збереження вільного, відкритого й безпечного кіберпростору, а також за дотримання міжнародного права та добровільних норм відповідальної поведінки держав.
У заяві Орбан відзначено, що нещодавні повідомлення НАТО, ЄС і Британії свідчать про тривожну тенденцію зростання масштабних кібератак, які є частиною ширшої гібридної кампанії Росії, спрямованої на підрив безпеки та єдності західних країн.
Санкції ЄС і Британії: кого вони стосуються
13 липня 2026 року Європейський Союз і Велика Британія синхронно запровадили санкції проти російських фізичних та юридичних осіб, яких вважають причетними до масштабних кібератак. У санкційний список потрапили співробітники ГРУ та хакерські групи, пов’язані з російською розвідкою.
Санкції передбачають замороження активів і заборону на в’їзд до країн ЄС і Британії. Вперше до списку включено не лише окремих хакерів, а й структури, що забезпечують технічну підтримку кібератак, що може ускладнити діяльність російських кіберагентів за кордоном.
- Замороження активів підсанкційних осіб і організацій
- Заборона на в’їзд до країн ЄС і Британії
- Санкції охоплюють як хакерів, так і технічні структури
Міжнародна реакція та подальші кроки
Міністр закордонних справ Франції оголосив про виклик російського посла для пояснень щодо кібератак. Представники США, Німеччини, Польщі та Чехії виступили із заявами на підтримку санкцій та наголосили на необхідності посилення кіберзахисту.
Росія традиційно відкидає звинувачення у кібератаках, називаючи їх політично мотивованими. Водночас не всі країни ЄС публічно деталізували, які саме їхні об’єкти постраждали від атак.
Координація Заходу та нові тенденції у кібербезпеці
Синхронізація санкцій ЄС і Британії свідчить про зростання координації західних країн у відповідь на кіберзагрози. Вперше санкції поширюються не лише на окремих виконавців, а й на організації, що забезпечують інфраструктуру для атак.
За даними ЄС, атаки тривали протягом 2024–2026 років і були спрямовані на урядові мережі, енергетичний сектор, медіа та виборчі системи. Це вказує на системний характер загрози та необхідність посилення міжнародної співпраці у сфері кібербезпеки.
Що залишається невідомим
Деталі технічного аналізу атак, які саме інциденти стали підставою для останньої хвилі санкцій, залишаються неоприлюдненими. Також невідомо, чи планують НАТО або окремі країни додаткові заходи у відповідь на кібератаки.
Частина країн ЄС не розкриває, які саме їхні об’єкти постраждали, що ускладнює оцінку масштабів і наслідків атак.
