Сигнал повітряної тривоги через балістичну загрозу іноді може прозвучати вже після прильоту через дуже короткий час польоту ракети та можливі збої в передаванні даних. Про це повідомив у Facebook радник міністра оборони Сергій Бескрестнов, відомий за позивним «Флеш». За його словами, інформацію про запуски або підготовку до них Україна отримує від партнерів.
Коротко про головне
- Ракета може долетіти до Києва за 2–4 хвилини.
- Дані про запуски чи підготовку надходять від партнерів.
- Збій у системі передавання даних може затримати оповіщення.
- Супутники можуть фіксувати активність без фактичного запуску.
- Тому тривога іноді оголошується без запуску ракети.
Дані надходять від партнерів
За словами Бескрестнова, інформація про запуск ракет або підготовку до нього надходить від партнерів. Він не уточнював механізм отримання цих даних, наголосивши, що Україна не повинна знати, яким саме способом партнери їх здобувають.
Водночас радник припустив, що головними джерелами є супутникове спостереження за точками запуску та система, яка фіксує сам факт запуску. Це вказує на важливість швидкості передавання первинної інформації для оповіщення.
Кілька хвилин на оповіщення
Бескрестнов заявив, що балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини. За такого проміжку часу можливості для отримання, передавання й обробки сигналу суттєво обмежені.
Він зазначив, що будь-який збій спричиняє затримку. Оскільки, за його словами, ідеальних систем не існує, технічні помилки можуть призводити до того, що сигнал повітряної тривоги надходить із запізненням.
Чому тривогу оголошують без запуску
Окрема ситуація — коли тривогу оголошують, але запуск ракети не відбувається. Радник пояснив, що супутники можуть помічати дії на пускових установках, які передують запуску, однак сама ракета з різних причин може не стартувати.
Як приклад він згадав хибні тривоги щодо «Орєшніка». З пояснення Бескрестнова випливає, що причиною таких тривог може бути зафіксована активність на пусковій установці, коли достеменно невідомо, чи відбудеться запуск.
