Сенат США процедурним голосуванням 86–12 почав розгляд законопроєкту щодо санкцій проти Росії. Президент Володимир Зеленський повідомив, що був присутній під час підрахунку голосів у Капітолії. Документ ще не ухвалений остаточно, однак відкриває шлях до дебатів, можливих поправок і фінального голосування.
Коротко про головне
- Сенат США 86 голосами підтримав початок розгляду законопроєкту.
- Зеленський був присутній під час підрахунку голосів у Капітолії.
- Перед голосуванням президент зустрівся з понад 60 сенаторами.
- Документ містить первинні та вторинні санкційні механізми.
- До остаточного ухвалення потрібні подальші рішення Конгресу і президента.
Зеленський зустрівся з сенаторами обох партій
За словами Зеленського, цього дня у Вашингтоні він провів велику зустріч із представниками обох партій у Сенаті. У ній взяли участь понад 60 сенаторів.
Президент назвав символічним те, що процедурне голосування відбулося у день прощання із сенатором Ліндсі Гремом. За його словами, Грем багато працював над цим законопроєктом. Зеленський подякував США та обом партіям за підтримку і наголосив, що інструмент санкцій має спрацювати.
Що означає голосування 86–12
Голосування відкрило розгляд Lindsey O. Graham Sanctioning Russia Act of 2026, але не означає остаточного ухвалення закону. Попереду — дебати в Сенаті, розгляд поправок і фінальне голосування. Після цього документ має пройти Палату представників і бути підписаний президентом США.
Широка підтримка початку процедури свідчить про двопартійний консенсус щодо потреби посилити тиск на Москву. Водночас остаточний текст може змінитися: частина законодавців уже висловила заперечення щодо надання президентові широких нових тарифних повноважень.
Які обмеження закладені в законопроєкті
Базова редакція документа передбачає первинні й вторинні санкції проти російських посадовців, олігархів, державних структур, банків та енергетичного сектору. Вона також спрямована на іноземних осіб, які підтримують російську воєнну машину, і містить окремі положення щодо «тіньового флоту» РФ.
Серед потенційних цілей названі Центробанк РФ, Sberbank, VTB і Gazprombank, а також іноземні фінансові установи, що здійснюють значні операції з цими банками. Можливими заходами є блокування активів, обмеження кореспондентських рахунків і заборона операцій для американських осіб.
- Мита США до 100% для визначених великих покупців російської нафти або газу.
- Мита для країн, які американська сторона віднесе до сприячів обходу нафтових санкцій.
- Перегляд переліків покупців і таких країн кожні 180 днів.
Тарифи можуть стати головним зовнішнім важелем
Найпомітніша частина законопроєкту стосується не лише прямих обмежень для Росії. Вона допускає імпортні мита до 100% на товари з п’яти найбільших покупців російської нафти або газу, якщо вони продовжать закупівлі після набуття законом чинності. AP серед потенційно зачеплених механізмом країн називало Китай та Індію.
У тексті передбачено виняток для держав, чий імпорт російського газу становить менш як 15% загального річного експорту газу РФ і які істотно скорочують залежність. Президент США також зможе надавати індивідуальні винятки, письмово пояснюючи Конгресу їхню відповідність національним інтересам.
Саме застосування вторинних заходів може визначити практичну силу пакета: адміністрації доведеться вирішувати, кого включати до переліків, яку ставку мита встановлювати та коли користуватися винятками. Тому підтримка процедури в Сенаті є важливим політичним кроком, але не гарантує однакового або автоматичного тиску на всі цілі.
Іранський компонент ще потребує конкретизації
До узгодженої версії на прохання Білого дому додали продовження частини санкцій проти Ірану. Водночас в офіційно доступному тексті законопроєкту від 16 липня конкретних положень цього блоку немає.
Тому його зміст, строк дії та механізми наразі не варто деталізувати до появи оновленої офіційної редакції. Окремо законопроєкт встановлює умови для припинення частини обмежень щодо РФ: президент США має засвідчити Конгресу прийнятну для вільного й незалежного уряду України мирну угоду та припинення Росією бойових дій і дій проти української державності.
