Туреччина, Саудівська Аравія та Пакистан у п’ятницю мають підписати в Мецці спільну оборонну угоду, повідомили джерела, обізнані з переговорами. На зустріч із кронпринцом Мухаммедом бін Салманом очікують президента Реджепа Таїпа Ердогана, прем’єра Шехбаза Шаріфа та начальника штабу пакистанської армії Асіма Муніра. Пакт готують на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні.
Коротко про головне
- Підписання спільної оборонної угоди заплановане в Мецці на п’ятницю.
- Турецький посадовець підтвердив плани укласти домовленість.
- Конкретні взаємні зобов’язання за новим пактом не розкриті.
- Переговори про домовленість тривали майже рік.
- Пакт спирається на багаторічну військову співпрацю трьох держав.
Зустріч лідерів і статус оголошення
Два регіональні джерела з прямим знанням ситуації повідомили про заплановане укладення договору, а турецький посадовець це підтвердив. Водночас інше регіональне джерело зазначило, що не було певності щодо публічного оголошення угоди того ж дня.
Шаріф прибув до Джидди в четвер разом із Муніром і здійснив умру в Мецці. Ердоган вирушив до Джидди у п’ятницю. Очікується, що вони проведуть переговори з наслідним принцом Саудівської Аравії.
Переговори тривали майже рік, але параметри пакту не розкриті
Домовленість готували майже рік. У січні Reuters повідомляв про переговори, а міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан тоді заявляв, що Анкара підтримує створення ширшої регіональної безпекової платформи для співпраці та стабільності.
Наразі немає ясності, які саме зобов’язання візьме на себе кожна зі сторін і як нова угода позначиться на ширшій близькосхідній кризі. Чинний саудівсько-пакистанський пакт передбачає, що напад на одну країну вважається нападом на обидві, та охоплює «всі військові засоби», раніше повідомляв саудівський посадовець Reuters.
Пакистан водночас намагався уникати прямого військового втягнення у війну з Іраном, натомість прагнучи посередництва. МЗС країни підтвердило візит делегації до королівства та назвало його кроком до зміцнення двосторонніх зв’язків.
Атаки на країни Затоки та ризики для енергетичного експорту
Три країни дедалі більше непокоять регіональна нестабільність, роль шиїтського Ірану та більш напориста політика Ізраїлю. Саудівська Аравія від початку війни 28 лютого неодноразово зазнавала ударів з боку Ірану, його союзників-хуситів у Ємені та шиїтських угруповань в Іраку.
Конфлікт виявив уразливість держав Перської затоки та порушив судноплавство в Ормузькій протоці. До війни через неї проходила п’ята частина світових обсягів нафти і скрапленого природного газу. Для Ер-Ріяда це створює ризики для нафтового експорту й планів розвитку, а також посилює питання щодо надійності безпекових гарантій США.
Туреччина та Пакистан, розташовані на межах регіону, уникли значних прямих атак. Водночас обидві держави зацікавлені у зниженні напруженості, яка може вплинути на їхню безпеку та економіку.
Угода спирається на давню військову співпрацю
Вибір Мекки, найсвятішого міста ісламу, додає домовленості символічної ваги. Пакистан десятиліттями забезпечував підготовку та технічну допомогу саудівським силам, а Туреччина і Пакистан обмінювалися військовими кораблями та навчальними літаками.
У 2023 році Ер-Ріяд погодився придбати турецькі дрони — Анкара назвала контракт найбільшим оборонним експортним замовленням Туреччини. Reuters у травні також повідомляв, що Пакистан розгорнув у королівстві близько 8 тисяч військових, винищувачі, дрони та систему протиповітряної оборони.
Ісламабад паралельно веде переговори з Кувейтом про розширену безпекову угоду в обмін на енергетичну співпрацю та інвестиції. Конкретні зобов’язання сторін за новим тристороннім пактом залишаються неясними.
