Сполучені Штати могли використати від 96 до 160 перехоплювачів PAC-3 MSE комплексу Patriot, відбиваючи нічну іранську атаку на американські об’єкти в Йорданії, оцінив ресурс The Hormuz Letter. Пентагон не підтверджував ані кількості іранських балістичних ракет, ані витрати Patriot, однак такий масштаб може посилити дефіцит перехоплювачів, яких потребує і Україна.
Коротко про головне
- The Hormuz Letter оцінив витрату США у 96–160 PAC-3 MSE.
- Пентагон не оприлюднив власної статистики запусків іранських ракет та Patriot.
- За ціною близько 4 млн доларів залп міг коштувати до 640 млн.
- CSIS у липні оцінював запас PAC-3 у США в 759–827 одиниць.
- Україна просила зимовий пакет із 300 ракет Patriot.
Атака в Йорданії стала відповіддю на удари по Лараку
Ескалації передували удари американських сил 30 серпня по двох іранських пускових установках на острові Ларак в Ормузькій протоці. За версією Центрального командування США, Корпус вартових ісламської революції готував ракети для повторного мінування стратегічного морського шляху.
У відповідь КВІР заявив про удари по авіабазах King Hussein та Al-Azraq у Йорданії. Американські джерела повідомили, що практично всі цілі перехопили, а значних наслідків на базах не зафіксували.
Оцінка витрат базується на кількості ракет у залпі
The Hormuz Letter оцінює іранський запуск у 32–40 балістичних ракет і виходить з того, що по кожній цілі США могли випускати три-чотири PAC-3 MSE. За орієнтовної ціни одного перехоплювача близько 4 млн доларів витрата 96 ракет становила б приблизно 384 млн доларів, 120 — 480 млн, а 160 — 640 млн.
Застосування кількох перехоплювачів проти однієї балістичної цілі не є незвичним: це підвищує ймовірність її знищення. Водночас наведений розрахунок лишається аналітичною оцінкою, оскільки офіційні американські джерела не назвали повної кількості ракет у залпі та випущених Patriot.
Липневий запас США міг скоротитися на п’яту частину
Центр стратегічних і міжнародних досліджень CSIS 27 липня оцінював запас нових PAC-3 MSE та інших ракет PAC-3 у США в 759–827 одиниць. До початку масштабної війни з Іраном він становив приблизно 2330 ракет, а на час квітневого припинення вогню — близько 1030.
Якщо припущення про 160 використаних перехоплювачів правильне, це дорівнює приблизно 19–21% липневої оцінки. Частка близько 15% виходить лише при зіставленні з квітневим рівнем. Точний актуальний залишок засекречений: від кінця липня США могли отримати нові ракети з виробництва або витратити їх у подальших боях.
AP повідомляло, що американські запаси Patriot у Європі перебувають на «понад критичному» рівні. The Wall Street Journal писала про виснаження PAC-3, THAAD та інших високотехнологічних боєприпасів, а CSIS вказував на відсутність повноцінної заміни Patriot і THAAD для протидії балістичним ракетам.
Зимовий запит України стикається з потребами американської ППО
У липні Володимир Зеленський просив Дональда Трампа сформувати для України екстрений зимовий пакет із 300 ракет Patriot для захисту енергетики та міст. Українська сторона пояснювала запит тим, що Росія здатна застосовувати 30–40 балістичних ракет в одному великому комбінованому ударі, а таких атак може бути три-п’ять на місяць.
Трамп не оголосив про передачу цього пакета. За словами Зеленського, президент США пообіцяв спробувати допомогти, але назвав це складним через потреби американських сил у війні з Іраном. Україна застосовує PAC-3 проти «Іскандерів», KN-23 та інших балістичних ракет, тоді як США використовують ті самі перехоплювачі для оборони своїх баз від іранських ударів.
Вашингтон збільшує виробництво Patriot, а Україна прагне отримати ліцензії на майбутнє локальне виробництво. Водночас це довгострокові рішення, тоді як ракети для захисту української енергетики потрібні вже взимку.
