Росія щонайменше удвічі знизила собівартість реактивних ударних безпілотників — приблизно до $50–70 тисяч за одиницю, повідомляє The Economist із посиланням на джерело у сфері протиповітряної оборони. Видання пов’язує це з отриманням в обхід санкцій обладнання для 3D-друку турбінних деталей, що може дати РФ змогу масштабувати атаки по Україні.
Коротко про головне
- Собівартість реактивного БПЛА РФ оцінюють у $50–70 тисяч.
- Росія застосовує 3D-друк для виготовлення деталей турбін.
- Наприкінці серпня РФ запустила близько 800 таких дронів за чотири дні.
- «Герань-4» може розвивати швидкість до 500 км/год.
3D-друк зменшив виробничі витрати
За даними The Economist, Росія отримала обладнання, аналогічне технологіям західних промислових підприємств, для 3D-друку деталей турбін реактивних двигунів.
Такий спосіб виробництва дає змогу виготовляти складні компоненти дешевше. The Economist зазначає, що вартість реактивного ударного безпілотника може знижуватися й надалі.
Реактивні безпілотники вже займають помітне місце в атаках
Зниження витрат відбувається на тлі зростання використання реактивних моделей типу «Герань-3» і «Герань-4», швидших за поршневі «Шахеди». Під час останніх масованих ударів вони становили значну частину російських ударних дронів.
Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський заявив, що лише за чотири дні Росія застосувала проти України близько 800 реактивних безпілотників. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше повідомляв, що в липні застосування реактивних БПЛА зросло уп’ятеро проти червня, хоча в загальній кількості атак поршневі моделі ще переважали.
За даними Janes, українська розвідка говорить про переорієнтацію російського виробництва на «Герань-4» і «Герань-5». Поєднання дешевшого виробництва та переходу на нові моделі може збільшувати частку швидкісних цілей у комбінованих нальотах.
Швидкість «Гераней» скорочує час для перехоплення
Швидкість «Герань-3» 300–370 км/год, а дальність її застосування — до 1000 км. Безпілотник може набирати максимальну швидкість у районах, де працюють українські ППО, РЕБ і дрони-перехоплювачі.
Новіша «Герань-4» має посилений планер і потужніший турбореактивний двигун. За даними ГУР, вона маневрує на швидкості 300–400 км/год, в окремих режимах — до 500 км/год, та може нести бойову частину масою 50–90 кг.
Вища швидкість залишає менше часу на виявлення цілі та ускладнює роботу мобільних вогневих груп і частини недорогих перехоплювачів, розрахованих на повільніші «Герані-2».
Україна адаптує оборону до нової загрози
Співрозмовник The Economist у сфері ППО оцінив ефективність перехоплення реактивних БПЛА під час останніх атак приблизно у 30%. Це не офіційна зведена статистика Повітряних сил України і не показник для всіх атак.
Україна розробляє швидші дрони-перехоплювачі та адаптує систему протиповітряної оборони. ГУР зазначало, що «Герань-4» Росія створювала, зокрема, як відповідь на ефективність українських безпілотників-перехоплювачів.
Президент Зеленський також закликав партнерів ухвалювати рішення про додаткові пакети ракет для Patriot та інших засобів ППО через зростання кількості реактивних «Шахедів».
