Рівень читання серед підлітків у світі впав до найнижчої позначки за всю історію міжнародного тестування PISA. Нове дослідження OECD охопило понад 760 тисяч 15-річних учнів із 91 країни та економіки — це найбільше оцінювання за всю історію програми. Середній результат із читання знизився з пікових 501 бала у 2012 році до 466 балів у 2025-му. За оцінкою OECD, сьогодні середній 15-річний учень демонструє рівень читання, який раніше був типовим для дитини приблизно на рік молодшої.
- Рівень читання впав до мінімуму за всю історію PISA.
- Дослідження охопило 760 тисяч підлітків у 91 країні.
- Час у соцмережах зріс, а читання для задоволення скорочується.
- 46% учнів регулярно використовують ШІ для навчання.
- В Україні 54% школярів використовують ШІ щонайменше раз на тиждень.
За десять років підлітки втратили близько півтора року навчального прогресу
За даними OECD, у країнах організації середній показник читання між 2015 і 2025 роками впав на 28 балів. Це еквівалентно приблизно півтора року навчання.
Математичні результати за той самий період знизилися на 22 бали — більш ніж на один навчальний рік. Загалом середні показники з читання та математики стали найнижчими за весь час проведення PISA.
Reuters наводить і довгострокову картину: математика впала з максимуму 502 до 469 балів, а природничі науки — з 506 до 486 балів.
Ще один тривожний показник — кожен п’ятий 15-річний учень у країнах OECD тепер має низькі результати одночасно з читання, математики та природничих наук. У 2022 році таких було 16%.
OECD звернула увагу на смартфони та соцмережі
Одна з найбільш помітних змін стосується того, як підлітки споживають інформацію.
Генеральний секретар OECD Матіас Корман заявив, що збільшення екранного часу та скорочення читання для задоволення відбуваються паралельно з погіршенням результатів читання. Водночас OECD не стверджує, що самі смартфони безпосередньо спричинили падіння — йдеться про статистичний зв’язок і зміну поведінки учнів.
У середньому підлітки в країнах OECD проводять із цифровими пристроями близько шести годин у будній день, якщо враховувати навчання та розваги.
Приблизно 3,4 години на день припадає саме на розважальне використання — соцмережі, відео, ігри та інший контент.
Порівняно з 2022 роком також зросла частка учнів, які проводять у соціальних мережах понад годину на день.
Діти дедалі частіше «пробігають» текст замість уважного читання
OECD окремо звертає увагу на феномен hasty reading — поспішного читання.
Йдеться про ситуацію, коли учень швидко переглядає текст і одразу обирає відповідь, але робить це неправильно. Частка таких випадків майже подвоїлася з 2018 року і досягла близько 9% у 2025-му.
Водночас саме навички глибокого читання стають дедалі важливішими в епоху ШІ: здатність перевіряти інформацію, зіставляти кілька джерел, бачити суперечності та критично оцінювати прочитане.
Дані PISA також показують, що учні, які частіше читають паперові книги, у середньому демонструють кращі результати, ніж ті, хто переважно читає з цифрових пристроїв або майже не читає книг. OECD застерігає, що це також не доводить прямого причинного зв’язку.
Майже половина школярів уже використовує ШІ для навчання
PISA 2025 уперше дає масштабне уявлення про використання генеративного штучного інтелекту школярами.
У середньому в країнах OECD 46% підлітків використовують ШІ-чатботи щонайменше раз на тиждень, щоб допомогти собі в навчанні. Близько кожного п’ятого користується такими інструментами майже щодня.
Учні застосовують ChatGPT-подібні сервіси для:
- пошуку початкової інформації;
- написання навчальних робіт;
- переказу та скорочення текстів;
- пояснення складних тем;
- підготовки до занять.
І тут OECD виявила показову закономірність.
Школярі, які використовували ШІ для написання текстів, переказу прочитаного та пошуку матеріалів, у середньому набирали приблизно на 20 балів менше з природничих наук — різниця приблизно відповідає одному року навчання.
Але це не означає, що використання ШІ автоматично погіршує навчання.
ШІ може як заважати, так і допомагати
OECD наголошує: результат залежить від того, для чого саме дитина використовує штучний інтелект.
Учні, які просто доручають чатботу написати роботу або скоротити текст замість них, переважно демонструють слабші результати.
Натомість серед тих, хто використовує ШІ як інструмент для навчання — наприклад, просить пояснити тему — помірне використання не пов’язане з таким самим погіршенням результатів.
Ба більше, школярі, яких у школі навчали перевіряти якість і достовірність відповідей ШІ, показували дещо кращі результати, ніж активні користувачі, які такого навчання не отримували.
Фактично висновок OECD зводиться до того, що ШІ може бути корисним помічником, але не повинен замінювати сам процес мислення.
Понад п’ять годин цифрового навчання — результати починають падати
Дослідження також показало, що цифрові пристрої самі по собі не є проблемою.
Помірне використання ноутбуків, планшетів та інших пристроїв для навчання у школі пов’язане з кращими результатами з природничих наук.
Однак після приблизно п’яти годин на день тенденція змінюється — результати починають погіршуватися.
Ще сильніше впливає використання смартфонів для розваг безпосередньо під час занять. Уже після приблизно однієї години такого використання результати з природничих наук поступово знижуються.
Більше ніж кожен четвертий школяр повідомив, що однокласники відволікаються на цифрові пристрої під час більшості або всіх уроків природничих наук.
А що показала PISA 2025 в Україні
Україна також брала участь у дослідженні, хоча через війну оцінювання проводилося у 17 із 27 регіонів.
У тестуванні взяли участь 7105 українських учнів із 294 шкіл, які представляють приблизно 256 тисяч 15-річних підлітків.
За читанням мінімального рівня PISA досягли 55% українських школярів, тоді як середній показник OECD становить 69%.
У математиці мінімального рівня досягли 54% проти 65% у OECD, у природничих науках — 65% проти 74%. Загалом результати українських учнів у 2025 році залишилися приблизно на рівні 2022-го.
Особливо помітна різниця у використанні ШІ.
54% українських підлітків використовують ШІ-чатботи для навчання щонайменше раз на тиждень, тоді як середній показник OECD становить 46%.
Крім того:
- 42% українських школярів використовують ШІ для переказу текстів;
- 43% — для написання навчальних робіт;
- 37% — для первинного пошуку інформації;
- лише 8% заявили, що практично ніколи не користуються ШІ для навчальних завдань.
Хто показав найкращі результати
Найвищі показники PISA 2025 знову продемонстрували освітні системи Східної Азії.
Серед лідерів — китайські регіони, які брали участь у тестуванні, Сінгапур, Японія, Південна Корея, Макао та Тайвань.
Серед країн поза Східною Азією до першої десятки одночасно з читання, математики та природничих наук потрапили Естонія та Велика Британія.
Водночас OECD підкреслює, що загальний спад не є неминучим. Низці країн удалося покращити окремі результати навіть на тлі глобального погіршення.
Що означають результати PISA
Дослідження не говорить про необхідність повної відмови від смартфонів, планшетів або ШІ в освіті.
OECD також не рекомендувала загальну заборону смартфонів у школах. Проте результати показують, що проблема виникає тоді, коли технологія починає замінювати концентрацію, уважне читання та самостійне розв’язання завдань.
У своїх висновках OECD наголошує: технології та штучний інтелект можуть покращувати навчання, якщо використовуються цілеспрямовано і не стають заміною уваги, зусиль та розуміння.
І саме здатність довго концентруватися, критично читати та перевіряти інформацію може стати однією з найважливіших навичок покоління, яке виростає разом із генеративним ШІ.
