Лідери SNP, Plaid Cymru та Sinn Féin підписали меморандум, у якому заявили про право Шотландії, Уельсу й Північної Ірландії самостійно визначати конституційне майбутнє. Партії закликали британський уряд не блокувати відповідні референдуми, а майбутнє своїх країн пов’язали з Європейським Союзом. Документ не запускає юридичної процедури виходу регіонів зі складу Великої Британії.
Коротко про головне
- Меморандум об’єднав три націоналістичні партії, що керують регіональними урядами.
- Шотландія та Уельс прагнуть незалежності, Sinn Féin — об’єднання Ірландії.
- Зустріч мала партійний статус і не змінює юридичного устрою Британії.
- Підписанти бачать майбутнє своїх країн у Європейському Союзі.
- Лондон не підтримує новий референдум про незалежність Шотландії.
Партійна угода без юридичного запуску змін
Документ у Кардіффі підписали лідер Шотландської національної партії та перший міністр Шотландії Джон Свінні, лідер Plaid Cymru і перший міністр Уельсу Рун ап Іорверт, перша міністерка Північної Ірландії та віцепрезидентка Sinn Féin Мішель О’Нілл, а також президентка Sinn Féin Мері Лу Макдональд.
Підписанти заявили, що політична ситуація на Британських островах змінюється, а в тексті меморандуму зазначили: «Час Вестмінстера добігає кінця». Вони наголосили, що уряди всіх трьох регіонів уперше очолюють політики партій, які підтримують зміну їхнього конституційного статусу.
Водночас зустріч відбувалася від імені партійних лідерів, а не урядів. Тому меморандум є політичною декларацією і сам по собі не запускає процедури виходу будь-якої території зі складу Сполученого Королівства.
Шотландський і валлійський шляхи до незалежності
SNP домагається другого референдуму про незалежність Шотландії. На голосуванні 2014 року 55,3% виборців підтримали збереження країни у складі Великої Британії, а 44,7% висловилися за незалежність. Після Brexit партія наполягає на новому голосуванні, посилаючись на те, що більшість шотландців у 2016 році підтримала членство в ЄС.
Свінні заявив, що майбутнє Шотландії мають вирішувати її жителі, а британський уряд не повинен перешкоджати повторному референдуму. Plaid Cymru займає схожу позицію щодо Уельсу, пропонуючи створення незалежної держави з тісною інтеграцією з Європою.
За даними опитувань, які наводить The Guardian, незалежність підтримують близько 32% жителів Уельсу та близько 47% жителів Шотландії.
Для Північної Ірландії передбачена окрема процедура
Sinn Féin не пропонує створення окремої північноірландської держави, а виступає за її об’єднання з Республікою Ірландія. Белфастська угода 1998 року передбачає можливість border poll — референдуму про об’єднання острова — якщо британський уряд вважатиме ймовірною підтримку такого рішення більшістю населення Північної Ірландії.
Мішель О’Нілл назвала об’єднання Ірландії реальним політичним проєктом, а не суто теоретичним питанням. Дискусії також надала резонансу заява президента США Дональда Трампа під час візиту до Ірландії: він сказав, що хотів би побачити об’єднаний острів «раніше, а не пізніше».
Європейський порядок денний і спільна співпраця
У меморандумі партії прямо заявили: «Майбутнє наших країн — у Європейському Союзі». Шотландія та Уельс у разі здобуття незалежності прагнули б інтеграції з ЄС. Для Північної Ірландії об’єднання з Республікою Ірландія означало б входження до держави — члена блоку.
Підписанти також домовилися поглиблювати співпрацю в економіці, енергетиці та міжнародній політиці. Brexit вони розглядають як один із чинників посилення сепаратистських настроїв у частинах Сполученого Королівства.
Лондон відкидає новий референдум у Шотландії
Британський уряд заперечив твердження про неминучий розпад країни. Енді Бернем заявив, що уряд відстоює збереження Сполученого Королівства та зосереджується на економіці, вартості життя і державних послугах, а не на нових конституційних референдумах.
У відповіді парламенту від 10 вересня уряд підтвердив, що не підтримує ані незалежність Шотландії, ані проведення нового голосування. Водночас Бернем визнав: за стійкої більшості на підтримку незалежності питання референдуму для Шотландії може постати за принципом, схожим на процедуру для Північної Ірландії.
Перехід від меморандуму до голосувань залежатиме від суспільної підтримки в кожному регіоні та готовності Лондона погодитися на відповідні процедури.
