Японські сімейні підприємства можуть передати керівництво не лише біологічним дітям: через практику мукойосі дорослого чоловіка, який одружився з донькою власників, юридично усиновлюють як сина. Він зазвичай отримує прізвище родини та юридичний статус її дитини, що дає змогу зберегти спадкоємність компанії й сімейної лінії.
Коротко про головне
- Мукойосі — юридичне усиновлення чоловіка, одруженого з донькою родини.
- Усиновлений зять зазвичай бере прізвище прийомних батьків.
- Близько десятої частини передач контролю відбувалася нерідним спадкоємцям.
- Осаму Судзукі був четвертим поспіль усиновленим керівником Suzuki.
- У 2025 році 62,6% японських компаній не мали наступника.
Шлюб поєднують із юридичним входженням до родини
Назва mukoyōshi буквально означає «усиновлений зять». За цією моделлю чоловік одружується з донькою родини, а її батьки оформлюють його усиновлення. Це не зводиться до зміни прізвища після шлюбу: японське цивільне законодавство надає усиновленій людині юридичний статус дитини прийомних батьків.
Історично цей механізм допомагав зберігати прізвище, майно і сімейну справу, коли в родині не було сина, здатного стати наступником. Мукойосі був лише одним із варіантів усиновлення дорослих: підприємницькі родини могли залучати й інших перспективних кандидатів.
Добір наступника міг відбуватися за здібностями
Для власників компаній така система відкривала можливість не обмежувати пошук керівника колом біологічних дітей. Серед потенційних наступників у дослідженнях японських сімейних компаній згадуються перспективні менеджери та випускники престижних університетів.
Приблизно кожна десята досліджена передача контролю відбувалася до зятя, усиновленого сина або усиновленого зятя. Компанії, якими керували нерідні спадкоємці, демонстрували сильні результати; одним із можливих пояснень дослідники назвали можливість обирати кандидата за його здібностями, а не лише спорідненістю.
Suzuki очолювали кілька поколінь усиновлених спадкоємців
Осаму Судзукі увійшов до родини Suzuki як усиновлений зять, а 1978 року став президентом автомобільного концерну. За даними дослідження японських сімейних компаній, він був четвертим поспіль усиновленим спадкоємцем, який керував Suzuki Motor.
За його керівництва Suzuki істотно розширила міжнародний бізнес, зокрема зробила ставку на Індію та Maruti Suzuki. Коли Судзукі залишив посаду голови 2021 року, його змінив біологічний син Тосіхіро Судзукі. INSEAD називає це першим від 1957 року випадком прямого переходу найвищої посади до кровного спадкоємця родини.
Проблема наступництва залишається для компаній актуальною
У традиційних японських сімейних підприємствах пріоритетом часто була безперервність дому та бізнесу, а не лише передача статків дітям. Якщо сини не хотіли або не могли очолити компанію, усиновлений наступник залишав справу в межах родини.
За дослідженням Tokyo Shoko Research, оприлюдненим 2025 року, визначеного наступника не мали 62,6% японських компаній. Водночас серед підприємств, де кандидата вже обрали, більшість планувала передати бізнес членові сім’ї.
