Влада Московської області під час масштабної атаки дронів 20 вересня не вмикала сирени повітряної тривоги та не розсилала SMS-попередження, хоча паралельно обмежувала мобільний зв’язок. Інститут вивчення війни (ISW) оцінює, що російська влада могла поставити явку на виборах до Держдуми вище за інформування населення про загрозу. Атака припала на останній день голосування та стала найбільшою атакою на Москву від початку повномасштабної війни за заявами російської сторони.
- Москву атакували в останній день виборів до Держдуми.
- Сирени повітряної тривоги не вмикали.
- SMS-попереджень жителям також не надсилали.
- Водночас у регіоні обмежували мобільний зв’язок.
Жителів Московської області не попереджали про атаку
ISW у звіті за 20 вересня звернув увагу, що під час масованої атаки влада Московської області не активувала сирени та не надсилала SMS-повідомлення про повітряну загрозу.
Аналітики зазначили, що під час значно менших атак такі попередження раніше використовувалися. Водночас мобільний зв’язок у регіоні обмежували — це один із заходів, які російська влада застосовує під час ударів безпілотників.
Мешканці Московської області скаржилися на відсутність попереджень у Telegram-каналі губернатора Андрія Воробйова. За даними ISW, згодом коментарі в каналі закрили.
ISW пов’язує рішення з виборами до Держдуми
Атака відбулася 20 вересня — в останній день триденного голосування на виборах до Державної думи РФ.
ISW оцінює, що російська влада, ймовірно, віддала пріоритет високій явці, а не максимальному інформуванню населення про загрозу. Це саме аналітична оцінка ISW, а не підтверджена заява російських посадовців про мотиви такого рішення.
Reuters повідомляє, що офіційна явка на виборах наблизилася до 57%, а попередні результати давали «Єдиній Росії» близько 57,5% голосів за партійними списками. Повні попередні результати Центральна виборча комісія мала оприлюднити 21 вересня.
Російська влада, зі свого боку, заявляла, що українська атака могла бути спрямована на зрив виборчого процесу. Київ повідомляв, що цілями операції були об’єкти нафтової та логістичної інфраструктури.
Під удар потрапили НПЗ і логістична інфраструктура
Під час атаки було уражено Московський нафтопереробний завод у Капотні та складський комплекс у районі Соф’їно.
ISW називає удар у ніч проти 20 вересня найбільшим комбінованим ударним пакетом проти стратегічних цілей у Московському регіоні за час повномасштабної війни. Російський мер Москви Сергій Собянін заявляв про 450 дронів, які нібито прямували до столиці, а загальна кількість заявлених російською стороною перехоплених апаратів по країні перевищила тисячу. Ці цифри походять від російської влади та незалежно не підтверджені.
На Московському НПЗ після удару виникла велика пожежа. Українська сторона підтвердила ураження підприємства та логістичного об’єкта. Президент Володимир Зеленський заявив, що в операції застосовували українські FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.
Атака стала темою виборчого дня
Масштаб удару викликав критику й усередині російського інформаційного простору. ISW наводить реакцію російських провоєнних блогерів, які критикували офіційне висвітлення атаки та заявляли, що обмеження мобільного зв’язку не компенсує відсутності нормального попередження населення.
