Сейм Литви 22 вересня підтримав на стадії розгляду скасування статті 137 Конституції, яка забороняє розміщення в країні зброї масового ураження та іноземних військових баз. За ініціативу проголосували 99 депутатів, 13 — проти, ще п’ятеро утрималися. Поправка може відкрити юридичну можливість для розміщення ядерної зброї НАТО, але такого рішення не ухвалювали.
Коротко про головне
- Сейм підтримав розгляд скасування статті 137 Конституції.
- Ініціативу схвалили 99 депутатів, 13 виступили проти.
- Для зміни Конституції потрібні ще два голосування.
- Поправка не означає автоматичного розміщення ядерної зброї.
- Автори пов’язують зміни з безпековими ризиками з боку Росії.
Яку норму пропонують вилучити з Конституції
Стаття 137 встановлює, що на території Литовської Республіки не може бути зброї масового ураження та військових баз іноземних держав. Її дія є абсолютною: чинна норма не містить винятків, зокрема для потреб колективної оборони НАТО.
Ініціатива стосується саме скасування цієї конституційної перепони. Вона не є рішенням про дислокацію будь-якого озброєння чи іноземних сил у країні.
Для поправки необхідні ще два конституційні голосування
Після підтримки на стадії розгляду проєкт має пройти ще два голосування, між якими повинно минути щонайменше три місяці. На кожному етапі за зміну мають проголосувати щонайменше дві третини від конституційного складу Сейму — не менш як 94 із 141 депутата.
Голова парламенту Юозас Олекас повідомив, що перше з цих голосувань планують на 6 жовтня. Фінальне голосування орієнтовно призначають на 12 січня 2027 року.
Автори пов’язують поправку з російською загрозою
У пояснювальній записці автори законопроєкту посилаються на повномасштабну агресію Росії проти України, посилення ядерної риторики Москви та модернізацію її ядерних сил. Серед чинників також названі розвиток військової інфраструктури в Калінінградській області та російська військова присутність у Білорусі.
На думку ініціаторів, конституційна заборона не повинна звужувати можливості Литви використовувати повний потенціал стримування Альянсу в разі загрози агресії або війни. Соціал-демократ Ремігіюс Мотузас заявив під час дебатів, що скасування обмеження має продемонструвати союзникам і потенційним противникам готовність країни бути повноцінною частиною ядерного стримування НАТО.
Юридична можливість не дорівнює розміщенню боєприпасів
Навіть остаточне вилучення статті 137 не означатиме автоматичної появи ядерних боєприпасів у Литві. Воно лише усуне конституційну заборону, яка нині юридично унеможливлює такий сценарій.
Литва залишається стороною міжнародних договорів щодо нерозповсюдження та контролю ядерної, хімічної й біологічної зброї. Для фактичного розміщення ядерної зброї були б необхідні окремі політичні та військові рішення Вільнюса й союзників по НАТО.
Аргумент про НАТО і реакція Москви
У пояснювальній записці Литву названо єдиною державою НАТО з конституційною забороною такого рівня. Латвія, Естонія та Польща подібних конституційних або законодавчих обмежень не мають; також згадано Фінляндію, де парламент у червні 2026 року змінив законодавство, що обмежувало можливість перебування ядерної зброї на території країни.
Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше заявляв, що можливе розміщення союзницької ядерної зброї зробить Литву ціллю російських ядерних сил. Колишній президент Росії Дмитро Медведєв також погрожував країні через дискусію про ядерне стримування. Литовські політики назвали ці заяви тиском і нагадали, що країна вже входить до системи колективної оборони НАТО.
