Російське державне агентство РИА Новости опублікувало матеріал із заголовком про «ще одну СВО», цього разу — проти Литви. Автор розглядає сценарій ударів по країні після рішення Сейму просунути поправку, яка може прибрати з Конституції заборону на розміщення зброї масового знищення. Це не офіційне оголошення Кремля про військові дії, однак публікація з’явилася після серії заяв російських посадовців із погрозами на адресу Вільнюса.
Коротко про головне
- РИА Новости опублікувало матеріал про «ще одну коротку СВО».
- Йдеться про можливий конфлікт Росії з Литвою.
- Сейм лише просунув поправку щодо ядерної зброї — рішення ще не остаточне.
- Кремль раніше погрожував зробити Литву ціллю російської ядерної зброї.
РИА Новости написало про «коротку СВО» проти Литви
Уранці 25 вересня на російському державному агентстві РИА Новости з’явилася авторська колонка під заголовком «Россию ждет еще одна СВО. Она будет очень короткой». У тексті розглядається можливий військовий сценарій щодо Литви.
Автор публікації — Олександр Носович, керівник проєкту RuBaltic.Ru та член російської Ради із зовнішньої та оборонної політики. Він порівнює ситуацію навколо Литви з Україною та пише про можливість ударів без введення російських сухопутних військ.
Таким чином, мова вже йде не лише про абстрактні «наслідки» або зміну російського військового планування, а про публічне обговорення сценарію прямого застосування сили проти країни НАТО в російському державному інформаційному просторі.
Що насправді вирішила Литва
Безпосереднім приводом для нового витка російської риторики стало голосування Сейму Литви 22 вересня.
Парламент після розгляду підтримав пропозицію скасувати статтю 137 Конституції, яка зараз передбачає, що на території Литви не можуть розміщуватися зброя масового знищення та військові бази іноземних держав. За зміни проголосували 99 депутатів, 13 були проти, п’ятеро утрималися. Однак заборону ще не скасовано.
Для зміни Конституції Сейм повинен провести ще два голосування. Між ними має пройти щонайменше три місяці, а на кожному етапі поправку повинні підтримати не менш як дві третини всіх депутатів — щонайменше 94 із 141.
Литва не ухвалювала рішення розміщувати ядерні боєголовки
Ще одна принципова деталь: скасування статті 137 саме по собі не означатиме автоматичного розміщення ядерної зброї НАТО або США в Литві. Йдеться про усунення конституційної заборони, яка зараз не дозволяє Вільнюсу навіть розглядати такий варіант.
Президент Литви Гітанас Науседа раніше заявляв, що чинна норма була сформульована в зовсім інших геополітичних умовах і тепер стала застарілою. Влітку політичні сили країни досягли широкого консенсусу щодо необхідності її перегляду.
Міністерство оборони Литви також підтримало скасування статті, пояснивши, що абсолютна заборона обмежує можливості країни в системі колективної оборони НАТО.
Кремль уже погрожував Литві ядерною зброєю
Публікація РИА Новости не стала першою жорсткою реакцією Москви.
11 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков назвав можливе скасування литовської заборони «серйозним витком ескалації». Він заявив, що якщо в Литві з’явиться ядерна зброя, спрямована проти Росії, литовська територія опиниться під прицілом російського ядерного арсеналу. Через два дні Пєсков повторив цю позицію, заявивши, що розміщення ядерної зброї не зробить Литву безпечнішою, а перетворить її на потенційну ціль.
Ще жорсткіше висловлювався перший заступник голови комітету Держдуми РФ з оборони Олексій Журавльов. Коментуючи можливе розміщення ядерної зброї в Литві, він заявляв в ефірі російського телебачення, що Москва цього «не дозволить», та говорив про можливе просування російських військ у Європі.
Чому ситуація навколо Литви особливо небезпечна
На відміну від України, Литва є повноправним членом НАТО. Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що збройний напад на одного союзника розглядається як напад на всіх. Кожна країна Альянсу в такому разі зобов’язується надати допомогу, здійснивши дії, які вважатиме необхідними, включно із застосуванням військової сили.
Тому сценарій прямого російського удару по Литві означав би потенційний конфлікт уже не між двома державами, а між Росією та НАТО.
Напередодні США також підтвердили нову ротацію американських військових до Литви. Американські сили перебувають у країні на постійній ротаційній основі з 2019 року.
Російська риторика переходить на новий рівень
За останні два тижні риторика навколо Литви помітно посилилася. Спочатку Кремль говорив про «ескалацію» та можливе включення території країни до російського ядерного планування. Потім депутати Держдуми почали публічно розмірковувати про військову відповідь. Тепер державне РИА Новости публікує матеріал із прямою згадкою «ще однієї СВО».
Це ще не свідчить про ухвалене Кремлем рішення щодо війни з Литвою. Але сама поява сценарію прямої військової операції проти країни НАТО на майданчику одного з головних державних інформагентств Росії є суттєвим посиленням публічної риторики.
Одночасно Литва продовжує посилювати оборону. 25 вересня країна розпочала найбільші щорічні навчання своєї системи мобілізації «Vyčio skliautas 2026», у яких беруть участь близько 3 тисяч представників державних структур та приблизно тисяча добровольців. Навчання передбачають сценарії погіршення безпекової ситуації, перебоїв енергетики й зв’язку та прийому союзницьких військ.
