Тиждень високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку не приніс прориву у великих міжнародних конфліктах, однак дав кілька сигналів про напрямки подальших переговорів. Для України ключовими стали спроби домовитися про обмежене припинення ударів по енергетиці та безпечне судноплавство в Чорному морі. США й Іран відновили непрямі контакти, а ризики штучного інтелекту вперше стали однією з центральних тем дипломатичного тижня.
Коротко про головне
- Україна та РФ обговорюють можливе обмежене перемир’я.
- США й Іран відновили непрямі переговори.
- Ризики ШІ стали однією з головних тем тижня.
- Венесуела почала переговори про борги та інвестиції.
- Візові суперечки вплинули на участь кількох делегацій.
- ООН готується до зміни генерального секретаря.
1. Україна: енергетика і Чорне море стали основою можливого перемир’я
Одним із найпомітніших результатів дипломатичних контактів щодо України стала поява конкретнішого формату обмеженого припинення вогню, який може стосуватися енергетичної інфраструктури та експорту продовольства.
23 вересня держсекретар США Марко Рубіо після переговорів із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим заявив, що і Україна, і Росія висловлювали інтерес до обмежених домовленостей щодо зерна та енергетичних об’єктів. Водночас Reuters підкреслював: ознак зміни ширшої позиції Москви не було, а сам Лавров публічно відкидав ідею загальної паузи у бойових діях.
Для Києва питання особливо актуальне напередодні зими. Україна прагне домовленостей, які зменшили б ризик масштабних ударів по електростанціях, підстанціях та системах опалення. Президент Володимир Зеленський заявляв у Нью-Йорку, що у разі відсутності домовленості Україна продовжуватиме відповідати ударами по російських об’єктах.
Окремий напрям — Чорне море. Під час зустрічі Зеленського з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом сторони обговорювали відновлення повноцінної роботи морського експортного коридору. За словами Зеленського, припинення російських атак по українській інфраструктурі дозволило б Україні дзеркально припинити далекобійні удари.
Тобто на столі фактично опинилися два взаємопов’язані напрями: енергетичне перемир’я та безпечне судноплавство. Але станом на кінець дипломатичного тижня угоди щодо них не було. Reuters характеризував ситуацію як обережне просування переговорів, а не як досягнуте припинення вогню.
2. США та Іран відновили непрямі переговори
Другим помітним зрушенням стали контакти між Вашингтоном і Тегераном.
На полях Генасамблеї міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі та американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер обмінювалися повідомленнями через посередників. Це були перші такі човникові переговори після зриву перемир’я в липні.
Одним із центральних питань стала Ормузька протока, яка має критичне значення для світової торгівлі нафтою і скрапленим газом.
Іранська сторона запропонувала відновлення повноцінного проходу через протоку в обмін на послаблення американського військового тиску та зняття морської блокади іранських портів. Тегеран повідомив, що вивчає відповідь Вашингтона на свої пропозиції.
Попри відновлення контактів, позиції сторін залишалися далекими одна від одної. Іранський чиновник сказав Reuters, що дипломатія триває, але між Вашингтоном і Тегераном залишається багато розбіжностей. Марко Рубіо також попереджав, що досягнення домовленості потребуватиме тривалої роботи.
Таким чином, дипломатичний тиждень відновив канал переговорів, але не приніс нової мирної угоди чи нового перемир’я.
3. Штучний інтелект потіснив клімат серед головних тем ООН
Ще одним помітним результатом тижня стало різке зростання ролі штучного інтелекту у глобальній дипломатії. Тема ШІ частково відсунула на другий план кліматичний порядок денний, який протягом попередніх років займав значну частину зустрічей світових лідерів.
Рада Безпеки ООН провела окреме засідання щодо впливу ШІ на міжнародну безпеку. У дискусії взяли участь керівники провідних AI-компаній, серед яких генеральний директор OpenAI Сем Альтман та глава Anthropic Даріо Амодеї. До обговорення також запросили представників китайських AI-компаній.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав держави створити спільні механізми контролю ризиків передових систем ШІ. За його словами, країни, що очолюють технологічну революцію, мають обмінюватися інформацією про нові загрози, координувати тестування моделей та працювати над загальними запобіжниками. Він також запропонував рухатися до багатосторонньої системи управління ризиками ШІ з незалежним наглядом.
Водночас єдиної позиції немає.
Американська адміністрація виступає проти міжнародного механізму, який міг би суттєво обмежити темпи розвитку американських AI-компаній. Європейські технологічні компанії також критикують окремі пропозиції про уповільнення розробки моделей, вважаючи, що вони можуть посилити домінування найбільших американських гравців.
Отже, питання вже виходить далеко за межі технологічної індустрії: ШІ поступово перетворюється на предмет міжнародної безпеки та дипломатії.
4. Венесуела повертається до міжнародних фінансових переговорів
Однією з найбільш помітних появ у Нью-Йорку стала тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес.
22 вересня вона провела першу особисту зустріч із президентом США Дональдом Трампом після того, як у січні американські сили захопили Ніколаса Мадуро. Коротка розмова відбулася під час прийняття, організованого американським президентом на полях Генасамблеї.
Наступного дня Марко Рубіо повідомив, що серед головних тем була реструктуризація венесуельського державного боргу. Уряд країни та державна нафтова компанія PDVSA мають близько $60 млрд прострочених облігацій, тоді як загальні зобов’язання Венесуели аналітики оцінюють приблизно у $150–200 млрд.
Делегація Родрігес паралельно проводила зустрічі з керівництвом Міжамериканського банку розвитку, МВФ та Світового банку, а також обговорювала енергетику, видобування ресурсів та повернення міжнародного фінансування.
Рубіо водночас заявив, що Вашингтон порушував і політичне питання — американська сторона вважає, що процес змін у Венесуелі зрештою має завершитися вільними та чесними виборами. Критики політики США, яких цитує Reuters, вважають, що Вашингтон водночас змістив акцент від венесуельської опозиції до економічної співпраці з тимчасовою владою.
5. Візові суперечки вплинули на склад делегацій
Не всі лідери, які планували прибути до Нью-Йорка, змогли зробити це особисто.
Глава суданської армії Абдель Фаттах аль-Бурхан не отримав американську візу. За даними джерел Reuters, рішення було пов’язане із суперечкою навколо запропонованого США 90-денного припинення вогню в Судані, щодо якого суданська армія висловлювала заперечення. Держдепартамент публічно не підтвердив таку причинно-наслідкову залежність.
Секретаріат ООН повідомив, що порушив питання перед американською владою, а Гутерреш висловив занепокоєння через відсутність візи. США як країна перебування штаб-квартири ООН мають спеціальні зобов’язання щодо доступу представників держав-членів.
Окремий візовий конфлікт стосувався палестинської делегації.
17 вересня Генеральна Асамблея 152 голосами проти трьох при чотирьох утриманнях дозволила Палестині подати заздалегідь записаний виступ президента Махмуда Аббаса для трансляції в залі Генасамблеї. Рішення ухвалили після американських обмежень, які не дали Аббасу особисто прибути на дебати.
У результаті палестинський лідер звернувся до делегатів дистанційно.
6. ООН готується до нового керівника — і нового етапу кризи
Дипломатичний тиждень став останньою Генеральною Асамблеєю Антоніу Гутерреша на посаді генерального секретаря.
Його другий п’ятирічний термін завершується 31 грудня 2026 року, а новий очільник ООН має розпочати роботу 1 січня 2027-го. Процес відбору вже офіційно триває: кандидатури розглядає Рада Безпеки, після чого вона рекомендує одного кандидата Генеральній Асамблеї.
За даними Reuters, після кількох неформальних голосувань у Раді Безпеки серед помітних кандидатів перебувають колишня віцепрезидентка Коста-Рики Ребека Грінспан та представниця Гаяни при ООН Керолін Родрігес-Біркетт. Водночас остаточного кандидата ще немає, а вирішальне значення матиме позиція п’яти постійних членів Ради Безпеки.
Новому генеральному секретарю доведеться очолити організацію в період фінансового тиску та гострих розбіжностей між великими державами.
У своїй останній промові перед Генасамблеєю Гутерреш визнав, що механізми колективної міжнародної дії перебувають під дедалі більшим тиском, а частина глобальних інституцій досі відображає баланс сил минулої епохи. Він закликав реформувати систему ООН, одночасно посилюючи її роль у врегулюванні воєн, управлінні ШІ та боротьбі зі зміною клімату.
Прориву немає, але з’явилися конкретні теми для продовження переговорів
Головний підсумок дипломатичного тижня — жодна з найбільших криз не отримала швидкого політичного рішення.
Війна Росії проти України триває, але сторони через США обговорюють вузькі домовленості щодо енергетики та зерна. Вашингтон і Тегеран повернулися до непрямих переговорів, хоча їхні позиції залишаються далекими. Одночасно ШІ став повноцінною темою міжнародної безпеки, а сама ООН входить у період зміни керівництва.
Загальні дебати 81-ї сесії Генеральної Асамблеї проходять 22–26 вересня та продовжаться 28 вересня. Офіційною темою сесії є відновлення довіри та адаптація ООН до глобальних змін.
