Штучний інтелект потребує не лише потужних серверів, а й величезних обсягів електроенергії, води та землі. У Фінляндії заради будівництва датацентру Google розчистили 330 гектарів лісу — тепер обставини робіт розслідує поліція. Це лише один із прикладів того, яку ціну світ платить за стрімкий розвиток ШІ.
- До 2030 року світове споживання електроенергії датацентрами може зрости до 945 ТВт·год — більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком.
- За оцінками Rystad Energy, датацентри у 2025 році безпосередньо спожили 222 млрд літрів води для охолодження.
- У Фінляндії розслідують можливі екологічні порушення під час підготовки 330 гектарів лісу для датацентру Google.
- Норвегія побоюється майбутнього дефіциту електроенергії через стрімке розширення інфраструктури датацентрів.
- У США місцеві громади розглядають десятки ініціатив щодо обмеження будівництва нових обчислювальних центрів.
Штучний інтелект запускає нову гонку за електроенергією
Кожна відповідь чатбота, створення зображення чи обробка відео за допомогою ШІ потребує обчислень. Вони виконуються на серверах, які розміщені у спеціалізованих центрах обробки даних.
Звичайний користувач не бачить цієї інфраструктури. Проте за роботою сучасних моделей стоять тисячі спеціалізованих процесорів, системи зберігання даних, мережеве обладнання та потужні установки охолодження.
На відміну від традиційних серверних центрів, обчислювальні комплекси для ШІ можуть мати значно більшу щільність енергоспоживання. Обладнання працює з високим навантаженням, виділяючи велику кількість тепла.
За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у 2024 році датацентри спожили приблизно 415 терават-годин електроенергії — близько 1,5% світового споживання.
До 2030 року цей показник може зрости до 945 терават-годин. Це більше, ніж нинішнє річне споживання електроенергії всією Японією.
У 2025 році, за оновленими даними IEA, світове енергоспоживання датацентрів збільшилося на 17%, а об’єктів, орієнтованих безпосередньо на ШІ, — ще швидше.
Енергетична проблема полягає не лише в загальній кількості кіловат-годин. Нові обчислювальні центри часто концентруються в окремих регіонах, де наявні електромережі не розраховані на настільки швидке збільшення попиту.
Будівництво сучасного датацентру може тривати кілька років. Натомість спорудження нових електростанцій, потужних підстанцій і магістральних мереж часто потребує значно більше часу.
Саме тому технологічні компанії дедалі активніше шукають власні довгострокові джерела електроенергії. Серед варіантів — сонячні та вітрові електростанції, газова генерація, геотермальна енергетика й атомні реактори.
Скільки води потрібно штучному інтелекту
Електроенергія — лише одна частина ресурсів, необхідних датацентрам. Інша, менш помітна, — вода.
Сервери під великим навантаженням виділяють тепло, яке необхідно постійно відводити. Частина обчислювальних центрів використовує для цього системи випарного охолодження.
Вода поглинає тепло, після чого частково випаровується. Такий спосіб може бути енергоефективнішим за охолодження лише повітрям, проте створює додаткове навантаження на місцеві водні ресурси.
За оцінками аналітичної компанії Rystad Energy, у 2025 році датацентри безпосередньо спожили близько 222 мільярдів літрів води для охолодження.
Якщо галузь розширюватиметься без достатнього впровадження водозберігальних технологій, до 2030 року цей показник може зрости приблизно до 644 мільярдів літрів на рік.
За сценарію активного скорочення витрат води він становитиме близько 388 мільярдів літрів.
Ці оцінки стосуються всіх датацентрів, а не лише систем штучного інтелекту. Вони також не охоплюють повністю непряме використання води під час виробництва електроенергії та мікросхем.
Значення має й місце розташування об’єкта. У регіоні з великими запасами води додаткове промислове споживання може створювати менше проблем, ніж у місцевості, яка регулярно потерпає від посух.
Google визнає, що водяне охолодження в окремих умовах дозволяє зменшити витрати електроенергії приблизно на 10% порівняно з повітряним. Таким чином, зменшення використання одного ресурсу іноді потребує збільшення споживання іншого.
Водночас існують технології замкненого рідинного охолодження, за яких тепло від процесорів відводиться без постійного випаровування води. Microsoft уже впроваджує такі рішення у нових проєктах.
Однак застосування технології не означає, що датацентр зовсім не використовує воду: вона все ще може бути потрібна для інших операцій, а виробництво спожитої електроенергії також має власний водний слід.
Фінляндія: сотні тисяч дерев заради нового датацентру
У Мухосі масштаб майбутнього будівництва став очевидним ще до появи серверів.
Для підготовки території дочірня компанія Google Tuike Finland розчистила близько 330 гектарів лісу. Природоохоронці оцінюють кількість вирубаних дерев приблизно у 250 тисяч.
Ще близько 150 тисяч дерев, за їхніми оцінками, вирубали на іншому майданчику компанії в Отанмякі.
Фінські наглядові органи встановили, що підготовчі роботи, здатні суттєво змінити природне середовище, проводили до завершення процедури оцінки впливу на довкілля.
Компанії наказали зупинити відповідні роботи на обох майданчиках. Після цього поліція розпочала кримінальне розслідування обставин підготовки території в Мухосі.
Керівник Google у Фінляндії Антті Ярвінен вибачився за масштабну вирубку. Водночас компанія заявила, що діяла відповідно до свого розуміння законодавчих вимог.
Для місцевих природоохоронців проблема виходить далеко за межі кількості зрубаних дерев.
Вирубка змінює середовище існування тварин, впливає на ґрунт, поверхневий стік води та природні екосистеми. Мешканці Мухоса також повідомляли про каламутну воду, яка стікала з розчищеної території в напрямку місцевих водотоків. Ці повідомлення потребують оцінки фахівців.
Фінляндія приваблює технологічні компанії відносно прохолодним кліматом, земельними ресурсами та енергетичною інфраструктурою. У країні розглядають десятки нових проєктів датацентрів.
Однак випадок Google продемонстрував конфлікт між прагненням залучити великі інвестиції та необхідністю захистити природні території.
Норвегія зіткнулася з іншою проблемою — дефіцитом електрики
Норвегія десятиліттями мала конкурентну перевагу завдяки потужній гідроенергетиці. Відносно дешева електроенергія зробила країну привабливою для енергоємних виробництв.
Тепер ці самі переваги привертають увагу операторів датацентрів.
За даними Reuters від 29 жовтня, центри обробки даних уже споживають у Норвегії приблизно 3–4 терават-години електроенергії на рік, або близько 2,5% національного попиту.
Норвезьке управління водних ресурсів та енергетики оцінює, що до 2035 року енергоспоживання галузі може досягти 25 терават-годин на підставі вже схвалених підключень до електромереж.
Це прогноз, а не фактичне споживання.
Норвегія зазвичай виробляє більше електроенергії, ніж використовує, однак швидке зростання промислового попиту може скоротити цей резерв. Критики побоюються, що нові датацентри посилять тиск на енергосистему та ціни.
Прихильники інвестицій наголошують на податках, розвитку цифрової інфраструктури й економічній активності.
Проте співвідношення між обсягами спожитої енергії та створеними робочими місцями викликає дискусії.
За результатами дослідження, замовленого норвезьким урядом, у 2025 році датацентри забезпечили близько 600 робочих місць в еквіваленті повної зайнятості та створили 3,2 мільярда норвезьких крон прямої економічної вартості.
На тлі цих цифр у норвезькому парламенті обговорюють можливість обмежень для нових проєктів і пріоритетність використання електроенергії іншими секторами економіки.
У США мешканці міст виступають проти датацентрів
У Сполучених Штатах суперечки навколо датацентрів виходять на рівень місцевих виборів.
За даними Reuters, напередодні листопадових виборів 2026 року жителі 38 американських громад у десяти штатах розглядають щонайменше 41 ініціативу, пов’язану з обмеженнями або додатковими вимогами до будівництва обчислювальних центрів.
Найбільше таких пропозицій зосереджено в Огайо.
Мешканці побоюються, що великі технологічні комплекси вимагатимуть дорогого оновлення електромереж, споживатимуть значні обсяги води та створюватимуть шум і забруднення від резервних генераторів.
У деяких містах пропонують заборонити спорудження датацентрів певної потужності. В інших — встановити додаткові вимоги до розкриття інформації про споживання ресурсів.
Це не означає, що всі американці виступають проти технологічного розвитку.
Для місцевої влади новий датацентр може стати джерелом податкових надходжень та інвестицій. У Сан-Хосе, наприклад, міська адміністрація оцінювала потенційні щорічні надходження від одного такого об’єкта у 3–6 мільйонів доларів.
Натомість жителі хочуть знати, яку частину витрат на розвиток інфраструктури покриватиме інвестор, а яку — звичайні споживачі електроенергії.
Важливо, що будівництво датацентрів не завжди автоматично підвищує тарифи. Наслідки залежать від регулювання, наявних резервів енергосистеми, умов підключення та того, хто оплачує модернізацію мереж.
У штаті Нью-Йорк у липні запровадили річний мораторій на будівництво нових великих датацентрів. Влада пояснила рішення необхідністю оцінити їхній вплив на енергетику, водні ресурси та місцеві громади.
Чи вистачить світу електроенергії для штучного інтелекту
За прогнозом Національної лабораторії Лоуренса в Берклі, до 2030 року датацентри можуть споживати близько 11,8% усієї електроенергії США. Залежно від сценарію частка оцінюється в межах від 9,5% до 15,3%.
І хоча на глобальному рівні їхнє споживання залишається відносно невеликим, у регіонах концентрації датацентрів навантаження може бути значно відчутнішим.
Світові технологічні компанії реагують кількома способами.
Google уклала угоди з американськими енергетичними підприємствами, за якими частину потужностей датацентрів можна тимчасово розвантажувати під час пікового попиту. Загалом ідеться про можливість скорочувати навантаження на величину до одного гігавата.
Microsoft розвиває системи рідинного охолодження із замкненим циклом, які зменшують потребу у воді.
Інші оператори укладають довгострокові контракти на постачання відновлюваної електроенергії та інвестують у нові енергетичні технології.
За розрахунками Міжнародного енергетичного агентства, близько половини приросту електроспоживання датацентрів у найближчі роки можуть забезпечити відновлювані джерела. Значну роль також відіграватимуть природний газ і, у довшій перспективі, атомна енергетика.
Проте навіть за наявності достатніх обсягів електроенергії залишатиметься питання її доставки до конкретних споживачів. Для цього потрібні трансформатори, кабелі, підстанції та резервні потужності, які неможливо побудувати миттєво.
Чи може ШІ компенсувати власні витрати ресурсів
Дослідження IEA показують, що штучний інтелект може не лише збільшувати енергоспоживання, а й допомагати енергетичному сектору працювати ефективніше.
Алгоритми використовують для прогнозування виробництва сонячної та вітрової електроенергії, виявлення несправностей в обладнанні, керування навантаженням і оптимізації промислових процесів.
У медицині ШІ допомагає аналізувати зображення, обробляти великі масиви дослідницьких даних та шукати перспективні молекули для розробки препаратів.
Однак ефективність окремого алгоритму не гарантує скорочення загального споживання ресурсів. Якщо обчислення дешевшають, компанії та користувачі можуть почати виконувати їх значно більше.
Саме це ускладнює довгострокові прогнози.
За оновленим дослідженням IEA, витрати електроенергії на виконання окремих завдань ШІ швидко знижуються. Водночас загальна кількість таких завдань і попит на складніші системи продовжують зростати.
На практиці результат залежатиме не лише від ефективності процесорів, а й від темпів будівництва обчислювальних комплексів та реального попиту на їхні послуги.
У Фінляндії тим часом триває розслідування підготовки території під датацентр Google. У Норвегії влада оцінює наслідки нових підключень для енергосистеми, а в американських громадах готуються до голосувань щодо обмеження будівництва таких об’єктів.
Рішення про те, де і на яких умовах працюватимуть наступні покоління обчислювальних центрів, дедалі частіше ухвалюють не лише технологічні корпорації, а й місцеві мешканці, енергетичні регулятори та природоохоронні органи.
