Президент РФ Володимир Путін під час виступу на засіданні клубу «Валдай» 1 жовтня продовжив серію заяв про відносини із Заходом, війну проти України та ситуацію в Балтійському регіоні. Він назвав навчання НАТО в Балтійському морі та спроби затримувати російські судна проявами ескалації, а також заявив, що у разі прямого нападу на Росію Москва розглядатиме застосування «всіх наявних озброєнь».
- Путін заявив, що Росія застосує «всі наявні засоби» у разі прямого нападу на її територію.
- Він назвав навчання НАТО в Балтійському морі та дії щодо російських суден проявами ескалації.
- Президент РФ запевнив, що Москва не планує нападати на країни НАТО в майбутньому.
- Путін заперечив, що у російському листі щодо Калінінграда прямо згадувалася ядерна зброя.
Путін заговорив про прямий конфлікт із НАТО
Одна з найжорсткіших частин виступу стосувалася можливого прямого зіткнення Росії та НАТО. Путін заявив, що Москва розглядає західні військові навчання в Балтійському морі, а також спроби обмежувати пересування російських суден як елементи ескалації.
За його словами, якщо справа дійде до прямого нападу на російську територію, перед керівництвом РФ неминуче постане питання про використання всього доступного арсеналу. Водночас він стверджував, що російські системи озброєнь мають можливості, яких, за його оцінкою, наразі немає в інших держав.
У НАТО свою активність у Балтійському регіоні характеризують як оборонну. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте 30 вересня заявив, що НАТО не становить загрози російській території та готове захищати кожен союзний регіон у випадку нападу. Він також заявив, що нині Альянс не оцінює російські попередження як ознаку неминучого ядерного удару.
Суперечка навколо Калінінграда та ядерної зброї
Окремо Путін торкнувся російського дипломатичного послання щодо Калінінградської області. Він заявив, що у листі МЗС РФ начебто йшлося про застосування «всіх засобів», але без прямої згадки ядерної зброї.
Ця версія розходиться з даними Reuters. Агентство 30 вересня повідомило, що ознайомилося з текстом російської дипломатичної ноти, переданої НАТО. За даними Reuters, в документі прямо зазначалося, що у разі спроби ізолювати Калінінград Росія готова застосувати весь наявний арсенал, включно з ядерною зброєю. Також у ноті йшлося про можливість ударів по центрах ухвалення рішень у державах НАТО.
Рютте підтвердив сам факт обміну повідомленнями між Москвою та Альянсом, однак відмовився публічно розкривати точний текст російського документа. При цьому він прямо закликав Москву припинити ядерні погрози.
«Не збираємося нападати ні у 2029-му, ні у 2050 році»
Паралельно з попередженнями про можливість застосування всього російського арсеналу Путін заявив, що Москва не має намірів нападати на країни Європи або НАТО. Він відкинув припущення про можливу російську агресію проти Альянсу в найближчі десятиліття.
Подібні заяви Кремль робить не вперше. НАТО, своєю чергою, офіційно називає Росію найбільш значною і прямою загрозою безпеці союзників, але наголошує, що саме Альянс не шукає конфронтації з Москвою.
Нині керівництво НАТО водночас заявляє, що не бачить ознак підготовки Росії до негайної масштабної атаки на територію Альянсу. Рютте наголосив, що у разі великої підготовки такі дії мали б помітні військові та логістичні ознаки.
Путін знову згадав бомбардування Югославії
Президент РФ також повернувся до подій 1999 року, заявивши, що саме з військової операції НАТО проти Союзної Республіки Югославія, на його думку, почалася епоха «безкарності та вседозволеності Заходу».
Операція Allied Force справді розпочалася 24 березня 1999 року і тривала 78 днів. НАТО пояснювало її необхідністю зупинити гуманітарну катастрофу та насильство в Косові після провалу дипломатичних переговорів. Питання законності початку кампанії без окремого мандата Ради Безпеки ООН залишається предметом міжнародно-правових дискусій. Після припинення бойових дій Рада Безпеки ухвалила резолюцію №1244, яка санкціонувала міжнародну цивільну та безпекову присутність у Косові.
У виступі Путін використав Югославію як аргумент для ширшої тези про те, що Захід нібито сам створив правила, які тепер ведуть до міжнародної нестабільності.
Що Путін сказав про Януковича та 2014 рік
Путін також заявив, що колишній президент України Віктор Янукович підтримував зближення України з Євросоюзом, але виступав проти вступу до НАТО, після чого його нібито «відсторонили від влади».
Перша частина твердження має фактичне підґрунтя: за президентства Януковича Україна справді декларувала європейську інтеграцію, водночас у 2010 році відмовилася від курсу на членство в НАТО та закріпила позаблоковий статус. Наприкінці 2013 року Янукович відмовився від запланованого підписання Угоди про асоціацію з ЄС після значного політичного та економічного тиску Росії, що стало безпосереднім приводом для початку протестів Євромайдану.
Втім, твердження про те, що його усунули саме через позицію щодо НАТО, не відображає повної послідовності подій. 22 лютого 2014 року Верховна Рада констатувала, що Янукович самоусунувся від виконання конституційних повноважень, і призначила дострокові президентські вибори. На той момент він залишив Київ, а невдовзі опинився в Росії.
Путін заявив про «втрату державності» Україною
Ще одна частина виступу була присвячена Україні. Путін заявив, що країна нібито не здатна «самостійно існувати» та «втрачає елементи державності». Це політична оцінка російського президента, а не встановлений факт.
Україна залишається міжнародно визнаною суверенною державою, членом ООН і кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Водночас через повномасштабну війну країна дійсно значною мірою залежить від міжнародної військової та фінансової допомоги.
Путін окремо заявив, що Москву турбує не саме постачання західної зброї Україні, а безпосередня, на його думку, участь західних держав у підготовці та здійсненні ударів по території Росії.
Він сказав, що РФ відстежує, з яких підприємств і країн надходять озброєння, але додав, що це не означає автоматичного рішення атакувати такі виробництва.
Західні країни та війна в Україні
Путін продовжив представляти війну як частину ширшого протистояння Росії із Заходом. Раніше під час того ж виступу він заявив, що Москва нібито була змушена «захищатися зі зброєю в руках».
Ця інтерпретація суперечить міжнародно визнаній хронології війни. Росія анексувала Крим у 2014 році, а 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Генеральна асамблея ООН у березні 2022 року засудила російську агресію та вимагала виведення військ РФ. НАТО також визначає війну як неспровоковану російську агресію
При цьому Путін заявив, що не шкодує про спроби налагодити відносини із західними державами у 2000-х роках. За його словами, пізніше російське керівництво дійшло висновку, що Москва не зможе повноцінно інтегруватися до західної системи.
Риторика одночасно про стримування і загрозу ескалації
Виступ Путіна на «Валдаї» поєднав дві паралельні тези. З одного боку, він наполягав, що Росія не збирається нападати на країни НАТО та не зацікавлена у прямій війні з Європою. З іншого — неодноразово наголошував на готовності застосувати всі доступні засоби у випадку прямого конфлікту.
Це відбувається на тлі посилення напруги в Балтійському регіоні. Росія попереджає НАТО щодо Калінінграда, Альянс проводить військові навчання і зміцнює східний фланг, а обидві сторони дедалі частіше говорять про ризик помилки або неконтрольованої ескалації. Reuters зазначає, що нинішня риторика навколо Калінінграда стала одним із найсерйозніших епізодів ядерного сигналювання між Москвою та НАТО за останній період.
Водночас НАТО не оголошувало про зміну рівня ядерної готовності через останні російські заяви, а Рютте закликав не перебільшувати безпосередню загрозу й продовжувати оборонну підготовку та підтримку України.
