Президент РФ Володимир Путін 1 жовтня під час пленарної сесії міжнародного дискусійного клубу «Валдай» знову заявив, що Росія нібито «не починала війну» проти України, а була змушена «відповідати на агресію». Він також звинуватив НАТО, український націоналізм і Захід у виникненні війни, говорив про ризик неконтрольованої ескалації та застосування зброї, здатної спричинити катастрофічні наслідки.
- Путін заявив, що Росія нібито «не починала війну», а була змушена «захищатися».
- Він звинуватив НАТО у діях на територіях, які назвав «історичними» для Росії.
- Президент РФ повторив тези про «русофобію» та український націоналізм.
- Він також заявив про ризики застосування зброї, здатної спричинити глобальну катастрофу.
Путін знову переклав відповідальність за війну на Україну та Захід
Під час виступу Путін повторив одну з ключових тез російської влади: Москва нібито не розпочала війну, а «відповіла» на дії України та Заходу. За його словами, Росію «свідомо поставили в ситуацію», коли вона була змушена захищатися зі зброєю в руках.
Він також заявив, що НАТО нібито не мало «освоювати наші історичні території», а українська влада — «заохочувати націоналізм». Серед інших аргументів Путін знову говорив про «русофобію» та звинувачував Україну у переслідуванні російськомовних.
Подібну версію причин війни Кремль просуває протягом багатьох років. Водночас міжнародні документи фіксують іншу послідовність подій. ООН визначила російські дії у 2022 році як агресію, а Моніторингова місія ООН з прав людини прямо зазначає, що 24 лютого 2022 року саме російські збройні сили розпочали повномасштабний збройний напад на Україну.
Україна не була членом НАТО
Окрему частину виступу Путін присвятив НАТО, пов’язуючи розширення Альянсу та його співпрацю з Києвом із рішеннями Москви.
При цьому Україна на момент повномасштабного вторгнення не була членом НАТО і не перебувала під захистом Статті 5. Відносини України з Альянсом розвивалися як партнерство. З 2010 до 2014 року Україна офіційно дотримувалася позаблокового статусу, а курс на членство був відновлений уже після російської анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі.
У НАТО також нагадують, що до 2014 року Альянс мав формальні механізми співпраці безпосередньо з Росією — зокрема Раду Росія–НАТО, створену у 2002 році. Практичну співпрацю призупинили після анексії Криму.
Путін заявив, що російські війська «не атакували першими» цивільні об’єкти
Під час виступу президент РФ також сказав, що російські військові нібито завжди керувалися гуманітарними нормами та «ніколи першими не атакували невійськові об’єкти».
Ця заява суперечить численним задокументованим випадкам ударів по цивільній інфраструктурі України. Лише 1 жовтня російський безпілотник влучив у школу в Києві. Reuters перевірив відео моменту удару; понад сто дітей на той момент перебували в укритті. Того ж дня було атаковано Південний міст та інші об’єкти столиці. Москва традиційно заявляє, що атакує лише військові цілі.
Моніторингова місія ООН з прав людини раніше задокументувала тисячі загиблих і поранених цивільних після початку повномасштабного російського вторгнення, а також масштабні пошкодження житлових будинків, лікарень, шкіл та критичної інфраструктури.
«Ескалація не буває односторонньою»
Окрема частина виступу стосувалася глобальної безпеки. Путін заявив, що ескалація нібито «не буває односторонньою», а момент, після якого ситуацію вже неможливо буде змінити, може настати дуже швидко.
Він також говорив про зброю, здатну «знищити все живе», і закликав уникати катастрофічних сценаріїв.
Під час виступу Путін прогнозував високу ймовірність продовження міжнародних конфліктів через зміни світового порядку. Водночас він висловив думку, що ситуація з часом покращуватиметься в міру зменшення того, що він називає «західною гегемонією».
Путін знову назвав розпад СРСР «трагедією»
Президент РФ також повернувся до теми розпаду Радянського Союзу. За його словами, ця подія стала трагедією для десятків мільйонів людей, які після зміни кордонів опинилися за межами Росії.
Відповідальність за подальше погіршення відносин із Заходом Путін поклав, серед іншого, на пізнє радянське керівництво, звинувативши його у надмірній довірі до західних держав.
Він також повторив тезу, що Росія протягом багатьох років намагалася стати частиною західного світу, але Захід нібито намагався послабити або розділити саму Росію. Це політична інтерпретація Кремля, а не встановлений факт.
«Давайте жити дружно» та новий світовий порядок
Попри жорсткі заяви про війну та ескалацію, Путін одночасно закликав західні країни до нормалізації відносин, використавши формулювання «давайте жити дружно».
Значну частину виступу він присвятив тому, що назвав переходом світу до нового балансу сил. За його версією, вплив західних держав поступово зменшується, тоді як інші центри сили набувають більшої політичної та економічної ваги.
Путін також просував російську концепцію «великого євразійського партнерства» та говорив про необхідність реформувати міжнародні інституції, включно з ООН. Російський президент представив нинішню глобальну ситуацію як переломний момент, коли технологічні, політичні та економічні зміни можуть радикально змінити міжнародну систему.
Головна теза щодо України залишилася незмінною
У частині, присвяченій Україні, виступ не продемонстрував принципової зміни російської позиції. Путін знову заперечив відповідальність Москви за початок війни та представив вторгнення як вимушену реакцію на дії України, НАТО і Заходу.
Однак ця версія суперечить основній міжнародно визнаній хронології конфлікту. Росія анексувала Крим у 2014 році, здійснила військове втручання на сході України, а у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення. Генасамблея ООН засудила російську агресію переважною більшістю — резолюцію ES-11/1 підтримала 141 держава, п’ять проголосували проти, 35 утрималися.
Тому сьогоднішня заява Путіна є продовженням давньої політичної лінії Кремля: відповідальність за рішення Росії розпочати широкомасштабні бойові дії Москва покладає на Україну та західні держави.
