Перед самітом ЄС у Брюсселі 15 жовтня Кая Каллас, прем’єр Естонії Крістен Міхал і президент Литви Гітанас Науседа висловили підтримку праву України протидіяти російським нафтовим доходам. Це сталося після заяви Володимира Зеленського про завершення триденної паузи в ударах по російських енергооб’єктах; спільного рішення ЄС щодо таких ударів не ухвалювали.
Коротко про головне
- Каллас назвала удари по російських НПЗ діями в межах самооборони.
- Міхал підтримав якнайшвидше ураження нафтопереробних потужностей Росії.
- Науседа наголосив: припинення ударів має бути взаємним.
- Зеленський заявив, що Україна завершила триденну паузу.
- Болгарія виступила проти ударів по енергетичних об’єктах.
Що заявили Каллас, Міхал і Науседа
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що українські удари по російських нафтопереробних заводах є діями в межах самооборони. За її словами, доходи Росії від нафти залишаються важливим джерелом фінансування війни проти України.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підтримав якнайшвидше ураження російських НПЗ і потужностей, що забезпечують продаж енергоносіїв. Він пояснив це тим, що Москва використовує енергетичний експорт для фінансування війни.
Президент Литви Гітанас Науседа наголосив на взаємності будь-яких домовленостей щодо ударів по енергетичній інфраструктурі. На його думку, одностороннє припинення українських атак за продовження російських ударів по енергетиці України матиме тяжкі наслідки.
Зеленський повідомив про завершення триденної паузи
В інтерв’ю Financial Times Зеленський заявив, що Україна три дні утримувалася від атак на російські енергооб’єкти на прохання США. За його словами, Росія в цей час продовжувала обстріли української енергетичної інфраструктури, тому Київ вирішив не продовжувати односторонню паузу.
Президент також сказав, що можливість нової паузи може залежати від отримання Україною додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Його заява стосувалася рішення відновити удари, а не була незалежним підтвердженням нових атак після паузи.
Позиції інших учасників дискусії
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що не підтримує удари по нафтопереробних заводах та інших енергетичних об’єктах незалежно від країни їхнього розташування. Водночас він засудив російські атаки на українську енергосистему.
Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон підтримав право України обмежувати доходи Росії від енергоресурсів, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав посилити допомогу Україні перед зимою. Точні формулювання цих коментарів у наявних матеріалах окремо не підтверджені.
Саміт Європейської ради у Брюсселі триває 15–16 жовтня; його порядок денний охоплює підтримку України, енергетику та захист критичної інфраструктури перед зимою. Однак окремого колективного рішення ЄС про схвалення ударів по російських НПЗ в оприлюдненому порядку денному немає.
