Країни НАТО у жовтні 2026 року розпочинають переговори щодо нових вимог до чисельності військ, озброєння та оборонних можливостей на випадок військового зіткнення з Росією. За інформацією Politico, союзники мають визначити, які сили й техніку кожна з 32 держав Альянсу повинна забезпечити до 2029 року. Європейські посадовці побоюються, що до цього часу Москва може відновити потенціал для нападу на одну з країн НАТО. Серед головних питань — фінансування оборони, можлива заміна американських військових спроможностей, захист різних регіонів Європи, розвиток безпілотників і використання бойового досвіду України.
- У жовтні НАТО розпочинає переговори щодо нових оборонних вимог до 2029 року.
- Союзники визначатимуть необхідну кількість військ, озброєння та фінансування.
- Європа готується до можливого скорочення військової присутності США.
- Окрему увагу приділять захисту південного флангу та розвитку безпілотників.
- НАТО розгляне можливості ширшого використання бойового досвіду України.
НАТО визначить, скільки військ і зброї потрібно для оборони від Росії
За даними Politico, нові переговори стануть початковим етапом п’ятиступеневого процесу оборонного планування НАТО — NATO Defence Planning Process.
Метою є встановлення конкретних вимог до збройних сил та військових можливостей кожної держави Альянсу. Йдеться не лише про кількість військовослужбовців, а й про наявність бойової техніки, засобів протиповітряної оборони, авіації, розвідки та логістичної інфраструктури.
Журналісти Politico поспілкувалися з 15 чинними та колишніми представниками НАТО й дипломатами, щоб визначити головні розбіжності між союзниками.
Однією з найважливіших стане дискусія про рівень військових зобов’язань. Раніше союзники передбачали можливість утримання 18 додаткових бригад чисельністю приблизно по п’ять тисяч військовослужбовців для кризових операцій за межами території НАТО. Тепер державам доведеться вирішити, чи зберігати такі сили, чи зосередити більше ресурсів безпосередньо на колективній обороні.
Особливо гострим залишається питання фінансування. Збільшення оборонних бюджетів потребуватиме значних державних коштів, а економічні можливості країн Альянсу суттєво відрізняються.
Європа може залишитися без частини американських військових можливостей
Друге ключове питання стосується можливої зміни ролі США в європейській системі безпеки.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає скорочення американської військової присутності в Європі. Пентагон проводить перегляд розміщення своїх сил, результати якого очікуються у грудні.
Вашингтон уже вилучив частину стратегічних бомбардувальників, винищувачів, безпілотників і військових кораблів із переліку сил, які можуть використовуватися для операцій НАТО.
Європейські союзники побоюються подальшого скорочення доступу до американських можливостей, зокрема важкої транспортної авіації, дозаправлення літаків у повітрі, далекобійного озброєння та розвідувальних систем. У такому випадку державам Європи доведеться вирішувати, хто саме компенсуватиме нестачу техніки та фінансуватиме нові закупівлі.
НАТО перегляне захист південного та південно-східного флангів
Третій напрямок переговорів стосуватиметься розподілу оборонних ресурсів між різними регіонами Альянсу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну НАТО значно посилило увагу до східного флангу, насамперед Польщі та країн Балтії. Проте інші держави наголошують на необхідності враховувати загрози в Арктиці, Середземномор’ї та Чорноморському регіоні.
Особливого значення набуває безпека Румунії, Болгарії та Туреччини, поблизу яких зростають ризики, пов’язані з використанням ударних безпілотників.
Нещодавні атаки на цивільні судна в Чорному морі знову порушили питання захисту морських шляхів та спроможності НАТО реагувати на загрози поблизу кордонів держав-членів.
Союзникам необхідно буде узгодити розміщення військових сил так, щоб посилення одного регіону не створювало критичних прогалин в обороні іншого.
Безпілотники стануть одним із головних питань оборонного планування
Четверта тема — розвиток безпілотних систем і визначення їхнього місця у військових планах НАТО.
Досвід російсько-української війни продемонстрував, наскільки важливими стали ударні та розвідувальні дрони, наземні роботизовані комплекси й системи протидії безпілотникам.
Країни НАТО мають визначити, яку частину оборонних бюджетів спрямовувати на сучасні безпілотні технології, а яку — на традиційні системи озброєння, зокрема танки, артилерію та бойову авіацію.
Франція передбачила приблизно 8,4 млрд євро на розвиток безпілотників і баражувальних боєприпасів. Німеччина також планує створити спеціалізований підрозділ безпілотних систем.
Окремо союзники обговорюватимуть використання штучного інтелекту, автономних платформ і роботизованих систем на полі бою.
Одним із головних викликів залишається надзвичайно швидке технологічне оновлення. Військова техніка, яку планують закупити сьогодні, через кілька років може втратити частину ефективності через появу нових засобів протидії.
НАТО хоче активніше використовувати бойовий досвід України
П’ята тема безпосередньо стосується співпраці з Україною.
Частина держав Альянсу виступає за поглиблення взаємодії з українськими військовими та оборонними підприємствами. Особливий інтерес становить досвід України у використанні повітряних, морських і наземних безпілотників, протидії російським ракетам та організації цифрового управління бойовими діями.
Союзники вивчають українську систему ситуаційної обізнаності DELTA, яка забезпечує обмін інформацією та координацію військових операцій. Водночас серед представників НАТО немає повної згоди щодо того, наскільки український досвід можна безпосередньо застосувати до оборонного планування Альянсу.
Окремі посадовці наголошують, що НАТО розраховує на ширші можливості авіації, швидке маневрування великими військовими формуваннями та іншу структуру забезпечення бойових операцій.
Тому військовий досвід України розглядають як важливе джерело практичних знань, але не як готову модель для всіх майбутніх операцій НАТО.
Чи очікує НАТО напад Росії у 2029 році
2029 рік, який згадується у планах Альянсу, є орієнтиром для формування оборонних можливостей, а не встановленою датою можливого російського вторгнення. Деякі європейські представники оборонних відомств припускають, що до цього часу Росія може відновити частину військового потенціалу та створити додаткову загрозу державам НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте 14 жовтня наголосив, що наразі НАТО не бачить безпосередньої загрози нападу Росії.
Головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі американський генерал Алексус Гринкевич також заявив, що Альянс не прагне військового конфлікту, але має бути готовим захистити своїх членів у разі нападу.
У липні 2026 року лідери НАТО на саміті в Анкарі підтвердили, що Росія залишається довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці. Держави Альянсу також зберегли зобов’язання збільшити оборонні та пов’язані з безпекою видатки до 5% ВВП до 2035 року.
Таким чином, жовтневі переговори мають визначити практичні потреби НАТО на найближчі роки: від чисельності військ до виробництва сучасного озброєння та співпраці з Україною. Остаточний розподіл зобов’язань між союзниками стане предметом подальших етапів оборонного планування.
