Французький уряд доручив префектам запроваджувати адресну комендантську годину в районах із найбільшим ризиком нових заворушень після протестів 17–18 жовтня. За даними влади, правоохоронці затримали щонайменше 2400 людей, а пошкоджень або пограбувань зазнали не менше ніж 3000 комерційних об’єктів. Про рішення 19 жовтня повідомив прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню.
Коротко про головне
- Префекти визначатимуть райони та тривалість адресних обмежень.
- Загальну комендантську годину для Парижа уряд не розглядає.
- У Марселі окремо заборонили зібрання в понеділок до вечора.
- Підпал у Ліможі зупинив звичайний прийом громадян у ратуші.
- Нові протестні акції частина організаторів призначила на 24 жовтня.
Обмеження визначатимуть на місцях
За словами Лекорню, часткова комендантська година має бути спрямована лише на території, де ризик повторних погромів, підпалів і пограбувань є найвищим. Конкретні райони та тривалість обмежень визначатимуть місцеві органи влади.
Запровадження комендантської години на всій території Парижа не розглядають. Прем’єр також не виключив оголошення надзвичайного стану, якщо ситуація погіршиться, однак станом на 19 жовтня такого рішення уряд не ухвалював.
У Марселі 19 жовтня вже діє окремий запобіжний захід: із 12:00 до 20:00 за місцевим часом там заборонені будь-які демонстрації та зібрання. Ця заборона не є загальною комендантською годиною для жителів міста.
Протести почалися через вартість життя та стан послуг
Акції розпочалися 17 жовтня на тлі невдоволення зростанням вартості життя, цінами на пальне, станом державних послуг і умовами навчання. Французька влада оцінила кількість учасників суботніх демонстрацій приблизно у 550 тисяч, тоді як організатори назвали цифру 800 тисяч.
Більшість протестів відбувалися мирно. Водночас у Парижі, Марселі, Ліоні та інших містах окремі групи учасників вступали в сутички з поліцією, підпалювали автомобілі, нищили громадські будівлі та грабували магазини.
Повідомлялося про сотні постраждалих правоохоронців. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс визнав, що силовики втратили контроль над ситуацією в окремих великих містах.
Пожежа в Ліможі зруйнувала дах історичної ратуші
17 жовтня невідомі підпалили будівлю міської ради Ліможа в центральній частині Франції, зведену наприкінці XIX століття. Вогонь охопив дах і верхню частину споруди; дах обвалився, а сама будівля зазнала масштабних руйнувань.
Мер Гійом Герен засудив підпал, назвавши ратушу важливою частиною культурної спадщини міста. Через пожежу звичайний прийом громадян у будівлі тимчасово неможливий, тому частину адміністративних послуг організовують в альтернативному форматі.
За інформацією Le Monde, 18 жовтня близько 7000 людей вийшли в Ліможі на акцію проти насильства та на підтримку міста.
Макрон залишив міністра на посаді та доручив переглянути тактику поліції
Емманюель Макрон засудив підпали й погроми та заявив про необхідність відокремлювати мирних протестувальників від причетних до насильства. Після критики дій силовиків Нуньєс запропонував відставку, але президент її не прийняв, пославшись на потребу зберегти керівництво силовими структурами під час кризи.
Президент доручив перевірити недоліки в підготовці поліції до протестів і якнайшвидше змінити тактику забезпечення громадського порядку. Мери великих міст водночас критикують уряд через недостатню кількість правоохоронців під час демонстрацій і вимагають пояснень щодо масштабних руйнувань.
Частина організаторів уже анонсувала нові виступи на суботу, 24 жовтня. Правоохоронці продовжують встановлювати причетних до підпалів, нападів і пограбувань, а також оцінювати остаточний масштаб збитків.
