Президент Володимир Зеленський на початку 2023 року відхилив приватний мирний план, який передбачав визнання російського контролю над Кримом, частиною Донбасу та сухопутний прохід до півострова. Про це 24 жовтня повідомила Financial Times. Ініціатива не була погодженою пропозицією урядів США, України чи Росії та зупинилася того ж лютого.
Коротко про головне
- План поєднував територіальні поступки Москві з відведенням її військ.
- Україні обіцяли безпекові гарантії держав НАТО без автоматичного членства.
- Посередники стверджували, що Путін вимагав відмови Києва від вступу до НАТО.
- Зеленський і Андрій Єрмак не погодилися на запропоновані умови.
- Вашингтон не підтвердив мандата приватному переговорному каналу.
Що передбачала ініціатива посередників
За описом FT, Росія мала вивести війська з більшості територій, захоплених після початку повномасштабного вторгнення. Водночас Київ мав погодитися на збереження російського контролю над Кримом і частиною Донбасу, яку Москва утримувала до лютого 2022 року.
Окремою умовою був вільний сухопутний прохід Росії до Кримського півострова. Україні пропонували гарантії безпеки від держав — членів НАТО, покликані забезпечити майбутнє припинення вогню та запобігти відновленню бойових дій.
Цей механізм не означав автоматичного вступу України до Альянсу. Для Росії також планували окремі переговори зі США щодо безпекових домовленостей.
Хто створив канал «Платформа»
Контакти виникли у 2022 році, коли на Заході посилилися побоювання щодо можливого застосування Росією тактичної ядерної зброї. Американський юрист Річард Конн та інвестиційний банкір Боб Форесман спершу прагнули знизити ризик ескалації, а згодом почали готувати пропозиції для завершення війни.
До ініціативи залучили Маттіаса Варніга — колишнього співробітника східнонімецької розвідки, бізнесмена та давнього знайомого Володимира Путіна. Він раніше очолював Nord Stream 2 AG. Для контактів з українським керівництвом група запросила кінопродюсера Олександра Роднянського, який до того допомагав організовувати переговори між Україною та Росією в Стамбулі.
Учасники називали цей канал «Платформою». Водночас не було підтвердження, що адміністрація тодішнього президента США Джо Байдена офіційно схвалила дії Конна та Форесмана.
Переказ позиції Кремля та реакція Києва
На початку лютого 2023 року Варніг повідомив іншим учасникам, що Путін детально ознайомився з проєктом. За його переказом, російський президент був готовий обговорювати територіальне розмежування, але наполягав, щоб Україна не вступала до НАТО.
Варніг також стверджував, що Кремль не заперечував проти можливого членства України в Європейському Союзі та був готовий говорити про інші механізми безпеки. Це був переказ його розмови з Путіним, а не незалежно підтверджена офіційна позиція Москви.
Роднянський представив документ Зеленському та тодішньому керівникові Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, вони не погодилися на поступки, розраховуючи після успіхів у Харківській області та на правобережжі Херсонщини домогтися вигідніших умов.
Чому переговорний канал припинив роботу
Посередники сподівалися досягти домовленості до першої річниці повномасштабного вторгнення, однак у лютому стало зрозуміло, що узгодити умови не вдасться. Кремль, за словами учасників, намагався з’ясувати, чи представляють Конн і Форесман позицію Вашингтона.
Після контактів російських та американських посадовців виникли суперечності щодо статусу «Платформи». Посередники заявляли, що Вашингтон не підтвердив їм мандата та вважав наявні офіційні дипломатичні канали достатніми, після чого ініціатива припинилася.
Колишні американські посадовці, з якими спілкувалася FT, сумнівалися і в готовності Путіна до змістовних переговорів, і в спроможності неофіційних учасників вплинути на завершення війни.
Позиція України та межі оприлюднених даних
Україна заявляє, що Крим, Донбас, Запорізька та Херсонська області є її міжнародно визнаною територією незалежно від окупації. Представлена Зеленським у 2022 році Формула миру передбачала відновлення територіальної цілісності та виведення російських військ.
У жовтні 2022 року 143 держави підтримали резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, яка засудила спробу незаконної анексії Росією чотирьох українських областей. Описаний FT план суперечив публічній позиції Києва.
Повний текст приватного документа не представлений публічно. Відомості про нього ґрунтуються на розслідуванні FT і свідченнях учасників; запропоновані гарантії безпеки не були погоджені, а Росія продовжила війну.
